Втратив ноги під Луганськом, але вижив: історія аеророзвідника з Кривого Рогу

Артем Хребет народився у Кривому Розі. У 20 років підписав контракт із прикордонною службою, два роки охороняв кордон на Буковині. Звільнившись у 2020-му, працював на складі, менеджером, торговим представником. Про війну не думав — навіть планував виїхати на заробітки до Німеччини.

Та 24 лютого 2022 року все змінилося. Артем переймався за матір і брата, які жили на Миколаївщині, тож чекав повістки. Дочекавшись, 14 березня сам прийшов до військкомату в Чернівцях. «Старший сержант держприкордонслужби прийшов служити і захищати Україну. То ж швиденько оформлюйте мене», — згадує чоловік. Вже за два дні він був у складі 107 бригади ТРО.

Спершу Артем був заступником командира взводу розвідки, після навчання потрапив на Донбас, де став аеророзвідником. Бойовий шлях тривав понад рік. У червні 2023-го під час боїв за Луганщину автівка групи потрапила під масований артобстріл.

«Я зрозумів, що отримав важке поранення. Помацав ноги і відчув, що їх немає. І я подумав: або я сиджу в машині, нічого не роблю і ми стікаємо кров'ю та гинемо, або ж я щось таки роблю», — розповідає ветеран. Через вибух він тимчасово втратив зір, тож вибирався з понівеченої автівки навпомацки, орієнтуючись на слух. Близько 400 метрів повз до своїх — і врятував життя собі та побратимам.

Далі — кома на чотири дні, подвійна ампутація нижніх кінцівок і відчай. «Було досить важко прийняти нову реальність. Я взагалі думав, що я більше ніколи в житті не буду ходити», — зізнається чоловік. Витягнули з цього стану батьки та кохана дівчина Яна. «Вона згодилась мене прийняти у тому стані, в якому я був. Дехто з родичів мені казав, що я більше ніколи не встану, але вона їм сказала, що їй все одно і це її вибір і вона буде зі мною до кінця».

Між операціями, просто в лікарняній палаті, Артем зробив Яні пропозицію. Вона сказала «так». Це дало йому мотивацію рухатися далі: збирав гроші на дрони для побратимів, а через проблеми із загоєнням ран майже рік ходив на колінах, щоб зміцнити м'язи.

Отримавши протези, ветеран пішов у спорт. На змаганнях «Сильні України» виборов медалі у жимі лежачи та ривку гирь. Нині чоловік — інструктор у школі операторів БПЛА та член комітету безбар'єрності Оболонського району Києва. Він «воює» за паркомісця для людей з інвалідністю: якщо бачить порушника, викликає поліцію.

«Аеророзвідка та артилерія — це зараз найважливіше. Коли згуртується нація, коли почне все працювати на війну, коли почне забезпечуватися максимально наше військо, тоді ми зможемо перемогти повноцінно», — підсумовує Артем Хребет.