Серіал «Монстр» про Ліззі Борден викликав суперечки: де правда, а де вигадка

Після виходу нового сезону антології «Монстр» від Раяна Мерфі у Threads розгорілася активна дискусія. Глядачі сперечаються, наскільки образ головної героїні відповідає реальній Ліззі Борден — одній із найвідоміших нерозкритих справ в історії США.

Частина користувачів обурена, що творці серіалу додали чимало вигаданих сюжетних ліній і пов'язали Борден з іншими відомими постатями, хоча насправді такого зв'язку не було. Інші ставляться спокійніше, нагадуючи, що «Монстр» — це художній проєкт, а не документальне кіно.

Реакції на сам серіал теж розділилися. Комусь до вподоби картинка й атмосфера епохи, комусь вона здається відразливою. Окрему дискусію викликало те, що серіал змушує частину аудиторії співчувати Ліззі.

Найбільше суперечок точиться навколо самої героїні. Глядачі зауважують, що екранний образ сильно відрізняється від відомих фотографій реальної Борден, а її історію доповнили драматичними та романтичними елементами. «Якщо б ми побачили РЕАЛЬНУ історію Ліззі: без цього жахливого знущання, без романтичної лінії зі служницею, без танців під крутий саунд, з реальним, примітивним фінансовим мотивом, реально наближену до неї акторку по зовнішності — всі б продовжували говорити, що це фантастика та як її шкода?» — написав один із користувачів.

Що ж сталося насправді? 4 серпня 1892 року у Фолл-Рівері, штат Массачусетс, у будинку родини Борденів убили заможного власника нерухомості Ендрю Бордена та його другу дружину Еббі. Їм завдали численних ударів важким гострим предметом. Головною підозрюваною стала 32-річна донька Ендрю — Ліззі.

Під час обшуку в підвалі поліція знайшла чотири сокири та сокирки. Найбільше слідчих зацікавила невелика сокирка з відламаною ручкою, головка якої була вкрита пилом і попелом. Обвинувачення припускало, що вбивця міг спалити закривавлену ручку, а металеву частину приховати під попелом. Щоправда, експерт із Гарвардської медичної школи Едвард Вуд крові на ній не виявив.

Привернула увагу слідства й сукня Ліззі. Через кілька днів після вбивств подруга родини Еліс Рассел побачила, як Борден розривала синю сукню та кидала її до кухонної печі. Ліззі пояснювала, що позбувалася старого одягу, зіпсованого фарбою. Обвинувачення ж вважало, що жінка могла спалити сукню, яку носила під час убивств. Довести це не вдалося.

Можливості криміналістики кінця XIX століття були обмеженими: зняття відбитків пальців тоді ще не стало стандартом, а визначення групи крові з'явилося пізніше. Тож остаточно пов'язати знайдену сокирку чи знищену сукню з убивствами слідчі не змогли.

Одними з наймоторошніших доказів стали черепи Ендрю та Еббі. Тіла ексгумували, а експерти дослідили пошкодження. Згодом черепи показали присяжним, щоб зіставити сліди ударів із можливим знаряддям. За повідомленнями того часу, побачивши їх у залі суду, Ліззі знепритомніла.

Досліджували й вміст шлунків загиблих, аби встановити час і послідовність убивств. Результати вказували, що Еббі загинула раніше за чоловіка. Також вилучили закривавлені фрагменти оббивки дивана, на якому знайшли Ендрю, та пасма волосся Еббі, відрубані під час нападу.

Попри гучний процес, Ліззі Борден виправдали. Тож популярне твердження, що саме вона зарубала батька та мачуху сокирою, не є встановленим фактом. Хто насправді вбив Ендрю та Еббі, достеменно невідомо й досі.

Згодом навколо справи виникло чимало легенд. Одна з найвідоміших — американська лічилка, у якій Ліззі приписували 40 ударів по мачусі. Насправді кількість зафіксованих поранень була іншою, а сама Борден юридично залишилася невинною.

За понад 130 років ця нерозкрита справа стала частиною американської масової культури. Будинок Борденів у Фолл-Рівері перетворився на туристичний об'єкт, а історія Ліззі лягла в основу книжок і фільмів. Тепер свою версію подій запропонував Раян Мерфі — і саме межа між фактами та сценарною вигадкою викликала нову хвилю обговорень.