«Це наче вона з вами і жила все життя»: історія усиновлення з Градизька на Полтавщині

Понад два роки тому Ольга Стадніченко з Градизька вперше побачила п'ятирічну Андріанну. Думка про усиновлення з'явилася в неї ще у 18 років, а після початку повномасштабної війни жінка вирішила: чекати більше нічого.

«Коли настала війна, я подумала, коли, як не зараз. А біологічних дітей у мене немає наразі», — розповіла вона.

Документи Ольга почала готувати у травні 2023 року, а вже в березні 2024-го отримала рішення суду й забрала доньку додому. Шукала дитину через портал Міністерства соціальної політики, телефонувала до всіх служб. Коли їй показали дівчинку й попередили про проблеми зі здоров'ям, жінка відповіла, що це для неї не має значення.

«Я зібрала за один день валізи і поїхала на захід України брати документи на знайомство з дитиною. Відбувся цей перший контакт, і там є 10 днів на те, щоб подумати. Я на другий день уже пішла, написала заяву до служби, що я готова її всиновити», — згадує Ольга.

Як змінилася Андріанна

Дівчинка потрапила в родину з дитячого будинку, де провела весь свій вік. У два роки вона не ходила й не говорила, не вміла гратися іграшками, а важила лише 7 кілограмів.

«Тоді була дитина з пустим поглядом. Вона не розуміла, як вона хоче їсти, як вона хоче пити, куди їй треба взагалі йти, що вона хоче», — пригадує мама.

Допомогли фахівці з мовлення, лікарі та робота над харчуванням. Зараз, за словами Ольги, це активна дівчинка, яка любить танці, одяг і малювання та хоче вчитися в школі.

Кого беруть в усиновлювачі

Начальниця служби у справах дітей Градизької селищної ради Наталія Шушвал пояснила, що вимоги однакові і для подружжя, і для самотніх мам та тат. Усиновлювачем може стати свідома людина, яка досягла 21 року, незалежно від сімейного стану.

«Це підтвердження стану здоров'я, відсутність судимості, доходів, інформація про житло (як власне, так і орендоване), а також обов'язкове проходження навчання в обласному центрі соціальних служб», — перелічила вона необхідні документи.

Ольга Стадніченко радить майбутнім батькам не пропускати це навчання: з нею працювали психологи, які готували до різних ситуацій і допомагали в адаптації дитини вдома. Жодних перешкод чи черг під час процедури вона не помітила.

Скільки дітей чекають на родину

За даними комунікаційної менеджерки Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Наталії Шкляр, станом на вересень 2026 року на Полтавщині без сімейного влаштування залишаються близько 100 дітей, а на обліку перебувають 48 кандидатів в усиновлювачі. Загалом в Україні на червень цього року таких дітей було три тисячі, а кандидатів — до двох тисяч.

«Всі батьки, які, як-то кажуть, народили серцем, вони скажуть одне єдине, що у них немає оцього відчуття, що вони не народжували. Це наче вона з вами і жила все життя», — каже Ольга Стадніченко.

За її словами, головне — щоб дитина була щаслива і відчувала, що таке родина.