Дрон пошкодив «Шайбу» в Києві: що це за будівля і чому її оберігали

Ринок «Залізничний» звели 1973 року на вулиці Кудряшова, яка тепер називається Мокра, 1А — біля Центрального залізничного вокзалу, під Батиєвою горою. Він мав упорядкувати торгівлю поблизу вокзалу, але через розташування стояв трохи осторонь жвавого міського життя: кияни частіше їхали трамваєм до Сінного ринку.

Авторка проєкту — архітекторка Алла Аніщенко. Будівля належить до серії критих ринків із вантовими конструкціями, які вона проєктувала; схожі споруди за її проєктами з'явилися також у Черкасах, Харкові та Рівному. За словами самої Аніщенко, коло було оптимальним рішенням: така конструкція виходила вдвічі дешевшою за традиційну залізобетонну, давала кожному торговому місцю більшу кубатуру і дозволяла економно використовувати міську територію — приміщення розташовувалися на трьох рівнях. Такі ринки могли вміщати до 500 торгових місць.

Київська «Шайба» мала діаметр 52,4 метра і була розрахована на 140 торгових місць. Її дах має вантову конструктивну схему — рідкісне для київського модернізму рішення. За роботи з дослідження, розробки та впровадження висячих покриттів громадських будівель Алла Аніщенко 1982 року отримала Державну премію України в галузі науки і техніки.

Спочатку тут працював «Залізничний» колгоспний ринок. Наприкінці 1980-х будівлю переобладнали під магазин «Океан», у 1990-х тут діяла Київська універсальна біржа, згодом — супермаркет «Велика Кишеня». У 2021 році супермаркет закрили: однією з причин стало те, що після пожежі закрили підземний перехід, який сполучав будівлю з вокзалом, і потік покупців зник.

Того ж 2021 року Київрада передала земельну ділянку під ринком в оренду на десять років — для «експлуатації та обслуговування» торгового закладу. У документах ішлося про нове будівництво з подальшим обслуговуванням об'єкта, позначеного як «будівлі торгівлі», і це викликало побоювання, що модерністську споруду знесуть, а на її місці зведуть житловий комплекс. Проти передачі в оренду висловилися донька архітекторки Валентина Шпара, яка теж працює архітекторкою, Національна спілка архітекторів України, частина депутатів Київради та Верховної Ради, а також Асоціація архітекторів Польщі. Шпара зауважувала, що проєкт рішення прямо загрожує збереженню частини міської культурної спадщини. До кампанії за збереження «Шайби» долучилися організації «Мапа Реновації» та Ukrainian Modernism.

Навколо ринку поставили будівельний паркан, вікна забили дошками, а в мережі ширилися рендери можливих новобудов на цьому місці. У січні 2024 року ринок виставили на продаж — в оголошенні його описували як комерційну нерухомість у стратегічно вигідному місці Києва з широкими можливостями для використання. Оскільки охоронного статусу будівля не мала, активісти та архітектурна спільнота домагалися його надання. У березні 2025 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА повідомив, що ринок може потрапити до списку об'єктів культурної спадщини — для цього треба було підготувати облікову картку й подати її за встановленою процедурою.

23 вересня 2026 року внаслідок удару російського безпілотника ринок було пошкоджено. Активіст Дмитро Перов зауважив, що потрібну для внесення до списку об'єктів культурної спадщини документацію подали торік, однак Департамент повернув охоронний документ з формальних підстав.

Ще одного розголосу будівля набула 2022 року: всередині неї Kalush Orchestra зняли відео на пісню Stefania, з якою гурт брав участь у національному відборі на «Євробачення-2022». Режисером кліпу був Сергій Чеботаренко, автор фільму «Пульс». На той час споруда вже була під загрозою знесення, тож відео привернуло додаткову увагу до її архітектури та проблеми збереження.

Ринок «Залізничний» вважають архітектурно цінним як частину модерністської забудови Солом'янки та як рідкісний приклад вантової схеми даху. Алла Аніщенко була авторкою й інших великих проєктів — готелю «Либідь» у Києві, реконструкції Республіканського стадіону (нині НСК «Олімпійський»), універсаму на Печерській площі та критих ринків у Черкасах, Харкові й Рівному. Її круглі ринки стали одними з найвпізнаваніших прикладів експериментальної архітектури радянського модернізму в Україні, а «Шайба» — одним із небагатьох таких об'єктів, де оригінальна форма будівлі збереглася.