«Почали заїкатися по рації»: як на Запоріжжі визволили полонених бійців

12 вересня 2026, 18:48 ·391 слівредакція

На Запорізькому напрямку командири здогадалися, що позиція в руках росіян, лише за неприродними відповідями своїх бійців у ефірі. Полонених вдалося визволити без штурму.

Про цей випадок розповів командир 9-ї роти 3-го механізованого батальйону Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького Ігор із позивним Ряба.

Усе почалося після ротації: бійці зайшли на позицію, тримали її та брали полонених. Згодом зв'язок із ними зник. У командуванні спершу не побачили нічого тривожного — припустили, що на позиції йдуть інженерні роботи.

Коли ефір повернувся, відповіді були звичними за змістом, але звучали неприродно. «Вони казали все стандартне: «4.5.0» та інші завчені фрази. Але чомусь почали заїкатися. Стали закрадатися думки, що вони це роблять навмисно і тим самим намагаються нам щось додатково передати», — згадує Ігор.

Підозри доповіли командуванню, і позицію разом із прилеглою місцевістю додатково перевірили з повітря. Тоді й з'ясувалося: туди зайшли четверо російських військових і взяли українських бійців у полон.

Помітили й іншу деталь — окупанти панічно реагували на безпілотники. «Виходили з бліндажа, але як тільки бачили будь-яку «пташку» — одразу ховалися назад», — розповів командир роти.

На командно-спостережному пункті почали шукати спосіб визволити своїх без прямого штурму. Вирішили зіграти на цьому страху й вийти на переговори по радіозв'язку. Росіянам дали зрозуміти, що їхнє місце відоме, і запропонували кілька варіантів. Один із них — залишити українських полонених і відійти «зеленим коридором».

За словами Ігоря Ряби, жорсткі умови переговорів були психологічним прийомом: треба було переконати росіян, що залишатися на позиції небезпечно. Троє погодилися відпустити українських військових і пішли. Четвертий спершу заявив, що хоче здатися в полон, розповідав про вагітну дівчину й просив зберегти йому життя. Але згодом спробував схопити зброю та напасти на українських бійців. «І це була його фатальна помилка. Підсумок, гадаю, зрозумілий – 200-й», — сказав командир роти.

Ігор Ряба наголошує: цей випадок показав, що на війні хитрість іноді дає результат — але лише тоді, коли вона прорахована до дрібниць.