І
Історія ПолтавщиниМинуле і сьогодення краю
Знайти

Під Прикарпаттям знайшли архів ОУН, який пролежав у землі 80 років

·390 слівредакція
Під Прикарпаттям знайшли архів ОУН, який пролежав у землі 80 років

У лісі біля села Старі Скоморохи на Івано-Франківщині випадково виявили запечатаний бідон із документами Більшівцівського районного проводу ОУН. Архів, датований переважно 1948–1949 роками, майже 80 років пролежав під землею.

Знахідку зробив місцевий житель Андріан Шаган із сусіднього села Загір'я. Під час прогулянки лісом він зачепився ногою за дріт, а коли розчистив ґрунт — побачив бідон із паперами. Чоловік одразу повідомив про це Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери.

На місце виїхала спільна група: директорка музею Марія Середюк, директор Державного архіву області Любомир Харук, керівник КП «Пам'ять» Василь Тимків, науковці Андрій Марковецький та Соломія Гуцуляк, а також голова Галицького «Меморіалу» Іван Зобків. Разом вони обстежили територію й безпечно вилучили архів.

У бідоні виявили листівки, відозви, брошури з історії України, фінансові звіти про продаж бойфонів — валюти ОУН, кошти з якої йшли на підпілля. Також там були документи Служби безпеки ОУН, матеріали організаційної роботи та звернення до українців-червоноармійців із закликом не воювати проти свого народу.

«Багато описів злодіянь більшовиків: обшуки, арешти, вислання, знущання над людьми. Наприклад, могло бути написано, що група з восьми більшовиків зайшла в село, побила ґазду, щось у когось вкрала. Цей масив документів свідчить, наскільки ретельно ОУН вела діловодство в умовах підпілля», — розповів Василь Тимків.

Науковці припускають, що архів належав керівництву Більшівцівського проводу ОУН. Серед знахідок — листівка із закликом не вступати до «істрєбітєльних батальйонів» НКВС, про яку історикам раніше не було відомо. Тимків зазначив, що це вже приблизно півтора десятка таких архівів, знайдених на Івано-Франківщині, і бідон, найімовірніше, був тимчасовим сховком.

На жаль, більшість документів пошкоджені. За словами Марії Середюк, близько 20% матеріалів у доброму стані, приблизно 40% — у середньому, решта потребує реставрації. Науковиця Соломія Гуцуляк уже займається первинним очищенням, після чого документи оцифрують. Найдрібніші вцілілі фрагменти паперу планують вивчати окремо після основного етапу.

Читайте також