І
Історія ПолтавщиниМинуле і сьогодення краю
Знайти

Бахмуту — 455: місто, яке живе у спогадах і чекає на повернення

·357 слівредакція
Бахмуту — 455: місто, яке живе у спогадах і чекає на повернення

12 вересня Бахмут відзначає 455-ту річницю від першої згадки. Нині місто тимчасово окуповане й сильно зруйноване, але його історія — від соляних промислів до залізниці та виноробства — залишається частиною української спадщини.

Сьогодні, 12 вересня, Бахмут святкує 455 років. Колись він був жвавим промисловим і торговим осередком, а тепер — тимчасово окупована територія, значна частина якої лежить у руїнах після багатомісячних боїв. Та попри це, місто продовжує жити в пам'яті тих, хто виїхав, і в історії, яку неможливо стерти.

Перші згадки про тутешні землі пов'язані з прикордонними укріпленнями Московської держави. Ще 1571 року тут з'явилися спостережні пости, які охороняли південні рубежі від нападів Кримського ханства. Постійне поселення на берегах річки Бахмутки виникло значно пізніше: наприкінці XVII століття сюди прийшли солевари, які започаткували сезонні промисли біля соляних джерел. На початку XVIII століття навколо поселення звели фортецю.

Саме сіль надовго стала основою місцевого розвитку. Її постачали в різні регіони, а Бахмут поступово перетворювався на важливий торговий і промисловий центр. Наприкінці XIX століття поштовх до зростання дала залізниця: 1878 року місто отримало залізничне сполучення й стало одним із ключових транспортних вузлів регіону. Тут розвивалися промисловість, торгівля та переробні підприємства.

Окрема сторінка історії Бахмута — виноробство. У соляних штольнях із постійною температурою та вологістю витримували ігристі вина. Після перейменування міста на Артемівськ у радянський період продукція місцевого заводу отримала назву «Артемівське» й стала відомою в Україні.

За свою історію Бахмут переживав війни, повстання, пожежі та епідемії. Місто зазнавало руйнувань, але щоразу відбудовувалося. Та найбільші випробування прийшли після початку повномасштабного вторгнення Росії. Бої за Бахмут тривали близько десяти місяців — від літа 2022 року до травня 2023-го. Унаслідок бойових дій значна частина міста була зруйнована.

Пошкоджень або руйнувань зазнали житлові квартали, адміністративні та культурні будівлі, релігійні споруди й інші історичні об'єкти. Серед них — Свято-Миколаївська церква, Всіхсвятський храм, будівлі Бахмутського краєзнавчого музею та колишньої синагоги.

У травні 2023 року російські війська заявили про встановлення контролю над містом. Українська влада неодноразово наголошувала, що Бахмут залишається тимчасово окупованою територією України.

Нині тисячі бахмутян живуть за межами рідного міста. Після початку повномасштабної війни вони облаштовують життя в інших регіонах України та за кордоном, але підтримують зв'язок із Бахмутом. І поки місто чекає на повернення, його історія — від соляних джерел до «Артемівського» — залишається живою.

Читайте також