І
Історія ПолтавщиниМинуле і сьогодення краю
Знайти

Прикарпатець Василь із позивним Крук став командиром взводу «Сталевої Сотки»

·278 слівредакція
Прикарпатець Василь із позивним Крук став командиром взводу «Сталевої Сотки»

32-річний військовий з Івано-Франківщини пройшов шлях від строковика до молодшого лейтенанта. Тепер він командує механізованим взводом у 100 окремій механізованій бригаді.

Василь, який служить під позивним Крук, родом з Івано-Франківщини. За 32 роки життя він встиг пройти шлях від строковика до командира взводу.

Свою службу чоловік розпочав у 2013 році в Національній гвардії України — саме тоді й отримав позивний Крук. Після двох років строкової служби повернувся до цивільного життя, але ненадовго.

У вересні 2021 року Василь підписав контракт із Збройними Силами України та став військовослужбовцем 128 окремої гірсько-штурмової бригади. Початок повномасштабної війни застав його на Запорізькому напрямку.

З жовтня 2025 року він служить у 100 окремій механізованій бригаді. Нині Василь — молодший лейтенант, командир механізованого взводу 2 механізованого батальйону.

Для нього командир — це насамперед відповідальність за людей.

«Коли військовослужбовці знають одне одного, довіряють своїм побратимам і командиру — підрозділ працює як єдиний механізм. Саме це дозволяє виконувати найскладніші завдання», — каже боєць.

Крук не залишається позаду, коли його люди вирушають на позиції. Він іде разом із ними, адже переконаний: командир має бути поруч не лише під час постановки завдання, а й там, де найважче.

Свій бойовий досвід Василь намагається передавати молодшим військовослужбовцям. На фронті іноді саме одна правильно виконана дія, вчасно помічена деталь чи набута навичка можуть стати вирішальними.

За образом офіцера, позивним і військовою формою — чоловік, якого вдома чекають найдорожчі люди: мама Дантеса Юріївна та дружина Віра. Саме думки про них допомагають триматися й рухатися вперед.

«Війна змінює ставлення до звичайних речей. До можливості почути голос рідної людини. До ранку без вибухів. До тиші та домашнього тепла. А найбільша мрія після Перемоги для Василя проста — повернутися додому», — йдеться у дописі.

Читайте також