Під Полтавою знайшли скарб монет та невідоме поселення: що розкопали археологи

Археологічна експедиція Історико-культурного заповідника «Більськ» працювала в урочищі Леваднюкова гора. Науковці розкрили близько 80 квадратних метрів території та зібрали кілька тисяч фрагментів кераміки й окремих знахідок — металеві й кістяні вироби, прикраси, монети, елементи озброєння.

За словами кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника заповідника «Більськ» Юрія Пуголовка, цього сезону дослідники свідомо вийшли за межі роменського та давньоруського періодів. «Найраніші матеріали на цій ділянці датуються приблизно серединою X століття, найпізніші — XV століттям», — розповів він.

Найцікавішим виявився саме пізній етап. Знахідки XIII–XV століть показують, що після монгольської навали життя тут не припинилося. «Постмонгольське Глинське дедалі більше постає не як «післямова» до давньоруського поселення, а як окремий важливий період його історії», — каже Пуголовок.

Найбільше уваги привернув скарб зі 118 мідних пулів. Монети лежали компактно в невеликій ямці. Після флотації ґрунту з неї дістали ще й фрагменти шкіряного виробу та бурштинове намисто. «Поступово вимальовується значно складніший комплекс, ніж просто «ямка з монетами»», — пояснив науковець.

Серед інших нумізматичних знахідок — празький грош, монета Вітовта, акче Гераїв та фрагменти дирхамів. Пуголовок застерігає від поспішних висновків: пули карбувалися наприкінці XIV століття, але вони дуже затерті, тож могли бути в обігу довго. Прив'язувати їхнє заховання до конкретної події дослідники поки не беруться.

Розвідки цього року також додали на карту комплексу дві нові точки. Одна — курганна група осторонь від основного масиву поховань: середньовічні насипи там групуються довкола значно давнішого великого кургану. Друга — раніше невідоме поселення за межами звичного ядра пам'ятки. Там знайшли матеріали від скіфського часу до середньовіччя, зокрема залізний шлак, оплавлений метал і перепалену кераміку. Це може вказувати на обробку металу, хоча версію ще перевірятимуть.

Окремо дослідники розповіли про два городища комплексу — Велике й Мале. Вони різняться за топографією, площею та складом знахідок, але однозначно визначити функції кожного науковці поки не можуть. «Цілком можливо, що два городища не функціонували однаково в усі періоди й їхнє співвідношення змінювалося з часом», — зазначив Пуголовок.

У роботі експедиції цього року брали участь не лише археологи, а й географи, фахівці з просторових даних та студенти кількох університетів. Використовували й неруйнівні методи, зокрема LiDAR, який допомагає побачити під рослинністю вали, рови та дрібні курганні насипи.

Підсумовуючи сезон, Пуголовок каже, що головна зміна — у самому погляді на пам'ятку: «Найважливіша зміна — перехід від уявлення про Глинське як про окреме городище до розуміння його як багатокомпонентного археологічного ландшафту, який змінювався протягом кількох століть».