19-річним підписав контракт, нині керує дронами: історія 22-річного бійця 128-ї бригади

Богдан із Запоріжжя пішов до війська у 19 років, пройшов Кринки й Донеччину, дістав поранення, а тепер служить оператором безпілотників у 128-й важкій механізованій бригаді «Дике Поле».
22-річний Богдан родом із села на Запоріжжі. За цивільним фахом він токар-верстатник четвертого розряду, але у 2023 році, коли йому виповнилося 19, замість самостійного дорослого життя обрав трирічний контракт із ЗСУ. Причиною стали постійні обстріли рідного села — чекати, поки бойові дії підійдуть ще ближче, він не став. Після кількох місяців підготовки Богдан долучився до морської піхоти й опинився на Херсонщині.
Його підрозділ воював за Кринки. Морпіхів переправляли через Дніпро на човнах — із правого берега на лівий. «Це довге село, яке витягнулось уздовж Дніпра. Як у фільмах про піратів, вказівниками нам слугували тіла російських штурмовиків, які з часом перетворюються на скелети», — згадує військовий. Перший бойовий вихід тривав два зимові місяці.
Згодом підрозділ перевели на Донецький напрямок, під Курахове. Там Богдан дістав поранення: російські військові зайняли будинок разом із цивільними, які відмовилися від евакуації, тож українські бійці не могли знищити позицію противника, не наражаючи людей на небезпеку. Зрештою росіяни відкрили мінометний вогонь — одна міна влучила в будинок, інша завдала українським військовим численних уламкових поранень. У Богдана були пошкоджені нерви ноги, відновлення затягнулося.
Після однієї з відпусток він не повернувся до підрозділу й повідомив командиру про рішення піти в СЗЧ. Утім, уже наступного дня прийшов до Військової служби правопорядку в Запоріжжі та попросив направити його туди, де захищають його рідні місця. Йому запропонували два варіанти — 128-му гірсько-штурмову та 128-му важку механізовану бригади. У гірсько-штурмовій служить рідний брат Богдана, і це схилило вибір на інший бік: «Я буду за нього хвилюватися, а він за мене. Тож я обрав 128 бригаду “Дике Поле”».
У бригадній школі БпЛА Богдан здобув фах оператора безпілотників. Побратими називають його одним із найкращих фахівців підрозділу. За кілька місяців завершиться його трирічний контракт, і що робити далі, 22-річний військовий поки не вирішив. Повертатися фактично нікуди: від рідного будинку залишилася лише обгоріла стіна — російські війська зруйнували КАБами всю вулицю. Попри це, українським захисникам вдалося відкинути ворога від рідних місць.
Серед варіантів на майбутнє — пауза, вступ до університету або продовження служби з удосконаленням навичок керування дронами. У 128-й бригаді «Дике Поле» кажуть, що приймуть будь-яке його рішення. Нині тут формують новий великий підрозділ безпілотних систем, тож є вакансії для військовослужбовців, які хочуть працювати з дронами.
Читайте також
Ще в розділі «Безпека»
- Вінниця: трагедії, які змінили місто — від трамвая у Бузі до удару 14 липня
- Підприємці Дніпра: як працюють попри війну та обстріли
- Прикордонник із Харкова, який служить на Буковині, мріє відбудувати рідну Салтівку
- 260 боїв за добу: як минула 1600-ва доба війни на Полтавщині
- Владислав Косюк з Полтавщини після втрати обох рук знову пише, готує та займається спортом





