Вінниця: трагедії, які змінили місто — від трамвая у Бузі до удару 14 липня

У травні 1938 року Вінниця пережила одну з найгучніших транспортних трагедій свого часу. Трамвай №13 рухався вулицею Леніна, яка сьогодні має назву Соборна. Під час спуску вагоновод не впорався з великою швидкістю — вагон зійшов з рейок і впав із мосту у Південний Буг. Тогочасна преса називала подію «Трамвайною катастрофою».

Розслідування показало, що проблема була не лише в діях вагоновода. Вінницьке трамвайне управління випускало на маршрути несправні вагони, хоча їх позначали відремонтованими. До керування також допускали людей, які не знали всіх правил роботи з вагонами. Катастрофа коштувала життя двом вінничанам. Керівництво управління та вагоновода притягнули до відповідальності.

У листопаді 1971 року трагедія сталася в небі над Вінницею. Пасажирський АН-24 виконував рейс із Києва до нашого міста та заходив на посадку. Під час заходу на друге коло літак врізався в землю, після удару вибухнув і загорівся. На борту перебували 43 пасажири та п’ятеро членів екіпажу — ніхто з них не вижив.

Масштаб трагедії згодом описував тодішній директор вінницького аеропорту Віталій Коларж: «Поруч з палаючою машиною сидів хлопець — голова його безсило опустились на оголені груди — від сильного удару з нього зірвало весь одяг. Більшість пасажирів разом із відірваними кріслами лежали один на одному під палаючим крилом літака. Багато з них сильно обгоріли. “Навряд чи хто залишився живий”, — пам'ятаю, подумав». Точну причину катастрофи слідство встановити так і не змогло.

Чергову трагедію Вінниччина пережила у вересні 1973 року. Неподалік Козятина зіткнулися електропоїзд та вантажний потяг. Обидва рухалися на великій швидкості, а зіткнення було настільки масштабним, що цю аварію вважають найбільшою залізничною катастрофою в історії області. Точна кількість загиблих досі залишається предметом суперечок — у різних джерелах фігурують цифри від кількох десятків до двох сотень жертв. Радянська влада не оприлюднила чіткої причини трагедії. Серед версій, які згодом поширювалися, була помилка машиніста вантажного потяга, який нібито проїхав на червоне світло та врізався у головний вагон електрички. Інша версія покладає відповідальність на диспетчерку, яка могла направити два потяги назустріч один одному.

Улітку 1984 року містяни одного ранку побачили картину, яку важко було пояснити: Південний Буг майже повністю спорожнів. Ще напередодні річка була повноводною, а вранці на її місці залишилися лише окремі калюжі. Для частини людей це стало причиною переляку, інші ж сприйняли ситуацію як можливість назбирати риби або просто погуляти оголеним дном. Причина виявилася техногенною: на Сабарівській ГЕС зламалося старе кріплення, яке утримувало один із восьми щитів. Через це з водосховища витекло близько двох мільйонів кубометрів води — за обсягом це приблизно як 15 кілометрів річки. Пробоїну вдалося закрити того ж дня, а після цього Південний Буг поступово повернувся до звичного рівня. Винним у аварії визнали одного з майстрів.

Початок 2000-х років також залишив у пам’яті вінничан серію трагічних подій. Упродовж 2002–2003 років у міських маршрутках пролунали три вибухи. Внаслідок цих інцидентів загинули дві жінки, ще понад 20 людей зазнали травм різного ступеня тяжкості. Правоохоронці відкрили кримінальну справу за статтею про терористичний акт, однак винних у вибухах досі не притягнули до відповідальності.

У ніч на 26 вересня 2017 року Вінниччину сколихнули вибухи на території 48-го арсеналу боєприпасів поблизу Калинівки. Все почалося з пожежі на складах, вогонь дістався боєприпасів, після чого почалися масштабні вибухи. Перший потужний вибух пролунав близько десятої вечора. Наслідки відчули навіть у Вінниці, яка розташована приблизно за 20 кілометрів від арсеналу: у місті хиталися багатоповерхівки, а люди серед ночі залишали свої домівки. Вибухами було зруйновано 13 будинків, ще 1 437 отримали пошкодження. Також постраждали три заклади охорони здоров’я, вісім закладів освіти та вісім адміністративних будівель. Тисячі мешканців довелося тимчасово евакуювати. Попри величезні масштаби вибухів та руйнувань, людських жертв не було.

Найбільш трагічною подією сучасної історії міста став російський ракетний удар 14 липня 2022 року. Того дня російські військові атакували Вінницю трьома ракетами «Калібр». Вони влучили у цивільну інфраструктуру в центральній частині міста, зокрема в район Будинку офіцерів, а також пошкодили медичні та офісні приміщення. Російська атака забрала життя 29 цивільних людей, серед загиблих були діти. Сотні вінничан отримали поранення. Цей удар став найтрагічнішим епізодом новітньої історії Вінниці та назавжди залишився в пам’яті міста як один із найтяжчих наслідків повномасштабної російської агресії.