Втратив ногу, але повернувся на фронт: історія бійця з Полтавщини

Володимир Пономарчук після ампутації та протезування повернувся у військо, а згодом отримав ще одне поранення. Попри це, захисник планує знову стати до строю.
26-річний Володимир Пономарчук втратив ногу під час бойового завдання, але після протезування вирішив повернутися на фронт. Уже в складі нової бригади він отримав ще одне поранення, однак зупинятися не збирається.
Перший контракт із ЗСУ чоловік підписав у 18 років. Прикладом для нього стали старший брат і дядько, які з 2014 року пішли захищати Україну.
Бойовий шлях Володимира розпочався на Маріупольському напрямку, де він служив стрільцем у 21-му окремому мотопіхотному батальйоні. Через рік отримав перше кульове поранення. Згодом опанував фах навідника-артилериста і продовжив службу в 40-й окремій артилерійській бригаді. Саме там він зустрів повномасштабне вторгнення у Харкові та брав участь у контрнаступі на цьому напрямку. Пізніше перекваліфікувався на оператора важкого дрона-бомбардувальника.
Минулого року під час бойового виходу Володимир наступив на протипіхотну міну. Це стало його другим і найважчим пораненням. Військовий розповів, що зрозумів усе лише після ампутації, коли прокинувся у шпиталі. Прийняти втрату кінцівки допомогли дружина та приклад інших захисників.
«Я бачив, як хлопці ганяють на протезах, і це було вау. Подумав: "Фух, я теж буду бігати". Поставив собі ціль — у перший же день на протезі ходити. А тоді якось кажу дружині: "Я на протезі доволі крутий"», — згадує чоловік.
Після реабілітації Володимир відмовився від тилової посади й обрав бойову роботу в 411-й окремій бригаді безпілотних систем «Яструби». Третє поранення отримав, коли повертався з позицій на Запорізькому напрямку: пікап, у якому він їхав, наїхав на протифугасну міну. Боєць дістав струс мозку та розрив барабанних перетинок. Зараз він знову проходить реабілітацію, паралельно допомагаючи побратимам, зокрема організовує збори на автівки.
Після відновлення захисник планує повернутися до побратимів. «Боротьба триває. У нас війна і я маю боронити свою країну. Я дуже багато побачив. Люди втрачають домівки, рідних. Війна — це біль для кожного українця. Проте не ми цю війну почали, але ми її завершимо», — наголосив Володимир.
Читайте також
Ще в розділі «Безпека»
- Історія жінки з Донеччини, яка перемогла рак і вижила під обстрілами, — у музеї
- Володимир Пономарчук із Миколаївщини: третє поранення і плани повернутися на фронт
- Біля Австралії дрон уперше зняв народження горбатого кита
- На Полтавщині знешкодили бойову частину ракети, яка не вибухнула
- Прикордонник із Харкова, який служить на Буковині, мріє відбудувати рідну Салтівку






