Володимир Пономарчук із Миколаївщини: третє поранення і плани повернутися на фронт

Володимир Пономарчук — родом із Миколаївщини. У Збройних силах України він уже понад 10 років: перший контракт підписав у 18 років, наслідуючи приклад старшого брата та дядька, які стали на захист країни ще у 2014 році.

«Приходжу до мами й кажу: "Я підписав контракт". Вона була трохи в шоці, але прийняла цей факт. І я так пригадую — це було моє чоловіче рішення», — розповідає захисник.

Службу розпочинав стрільцем у складі 21-го окремого мотопіхотного батальйону на Маріупольському напрямку. За рік дістав перше кульове поранення. Згодом опанував фах навідника-артилериста і продовжив службу в 40-й окремій артилерійській бригаді, у складі якої зустрів повномасштабне вторгнення у Харкові та брав участь у Харківському контрнаступі. Пізніше вивчився на оператора важкого дрона-бомбардувальника.

Наприкінці літа 2025 року на Куп'янському напрямку Володимир наступив на протипіхотну міну — це було його друге і найважче поранення. Він зрозумів, що правої ноги немає, лише прокинувшись після ампутації у шпиталі. Прийняти цей факт допомогли підтримка дружини та реабілітація у центрі «Незламні».

«Я бачив, як хлопці ганяють на протезах, і це було вау. Подумав: "Фух, я теж буду бігати". Поставив собі ціль — у перший же день на протезі ходити. А тоді якось кажу дружині: "Я на протезі доволі крутий"», — згадує військовий.

Після реабілітації він обрав бойову роботу в 411-й окремій бригаді безпілотних систем «Яструби», відмовившись від тилової посади. Третє поранення отримав на Запорізькому напрямку, коли пікап військових наїхав на протифугасну міну. Тоді він дістав струс мозку та розрив барабанних перетинок. Нині у «Незламних» відновлює слух і працює з фізичним терапевтом над навичками ходьби на протезі.

Навіть у реабілітаційному центрі Володимир допомагає бригаді: організовує збори на автівки, адже підрозділ нещодавно втратив кілька машин — одну підірвали на міні, іншу знищив FPV-дрон. Після завершення лікування він планує повернутися до побратимів.

«Боротьба триває. У нас війна, і я маю боронити свою країну. Я дуже багато побачив. Люди втрачають домівки, рідних. Війна — це біль для кожного українця. Проте не ми цю війну почали, але ми її завершимо», — наголошує захисник, додаючи, що інших варіантів для себе не розглядає.