Івано-франківський хірург повернувся з фронту після 5,5 років служби та 3 тисяч операцій
Дитячий хірург з Івано-Франківська Михайло Глагович демобілізувався після п'яти з половиною років служби військовим медиком. За цей час він провів близько трьох тисяч операцій, рятуючи військових і цивільних.
Лікар із майже 30-річним стажем двічі йшов до війська — у 2015 та 2022 роках. Уперше він потрапив на фронт інструктором на Яворівському полігоні, а згодом став хірургом 66 військово-мобільного госпіталю, що базувався в Покровську на Донеччині. Там він виконав приблизно тисячу операцій, допомагаючи і бійцям, і місцевим жителям.
«Підготував два взводи саперів. Відразу не знали, що я — лікар. А пізніше, вже як дізналися, то я у складі 66 військово-мобільного госпіталю вирушив у зону антитерористичної операції. Ми працювали в Авдіївці, Мар'їнці, Красногорівці, Кураховому», — розповідає Михайло Глагович. Разом із ним тоді працювали анестезіолог Ігор Красовський і травматолог Ігор Нижник.
У 2016 році лікар демобілізувався й повернувся до Івано-Франківської обласної дитячої лікарні. Та вже в березні 2022-го знову став до лав ЗСУ — цього разу в медроті 81 окремої Слобожанської аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ. Разом із побратимами він фактично з нуля створював систему медичного забезпечення бригади та організовував перші стабілізаційні пункти поблизу Богородичного, Святогірська, Білогорівки, Сіверська, Серебрянки, Закітного і Кривої Луки.
«Спочатку працювали "з коліс". Потім організували перший стабілізаційний пункт у Святогірську. Коли російські війська захопили місто, ми вийшли, а після його звільнення повернулися й продовжили роботу», — згадує хірург. У жовтні бригада зайняла позиції в Білогорівці, і час евакуації поранених до медиків тоді становив усього 10–15 хвилин. У цьому регіоні медики трималися три роки.
Одним із найважчих епізодів служби Михайло Глагович називає ракетний удар по залізничному вокзалу в Краматорську у квітні 2022 року. Тоді до лікарні доправили понад 80 поранених.
«Медики швидко провели сортування, адже всі мали досвід роботи з часів АТО. Працювали всі операційні, протишокові, і майже всіх поранених вдалося врятувати. Лише кілька людей мали поранення, несумісні з життям», — каже лікар.
Болісними були й втрати побратимів. У жовтні 2023-го після удару КАБу по стабпункту в Закітному загинув його побратим Мирослав Дебенко.
«Про нього всі говорили лише хороше — і лікарі, і фельдшери, і поранені військові. Після цього ми були змушені шукати нову локацію для стабілізаційного пункту», — розповідає Михайло Глагович.
Загалом із 2022-го по 2026 рік він провів орієнтовно дві тисячі операцій. Після демобілізації хірург повернувся на кафедру Івано-Франківського національного медичного університету. А 27 липня отримав орден Святого Пантелеймона в номінації «Опора на лінії життя».
