Далекобійник із Луцька став водієм бронетехніки на передовій: історія «Шнурка»

До служби 27-річний Вадим із Луцька працював далекобійником — за кермом вантажівки проїхав чи не всю країну. Восени 2024 року він змінив цивільний одяг на військову форму та приєднався до Волинського прикордонного загону. Нині він старший солдат прикордонної комендатури швидкого реагування, а його основна спеціальність — водій.

Позивний «Шнурок» чоловік отримав за кілька хвилин до першого виїзду на позицію. «Сказали терміново збиратися. Я саме зашнуровував берці, коли чую: «Швидко кажи позивний, треба записати в бойовий зошит». Подивився на шнурки й кажу: «Шнурок». Потім ще кілька разів питали, може, зміню, але я залишив як є», — розповідає Вадим.

Найбільше запам'ятався йому перший вихід. «Сидимо на позиції, і раптом чую – за кілька десятків метрів кашляють окупанти. Спочатку навіть розгубився. Вийшов на командира по рації, повідомив, що ворог поруч. Ми з побратимом трохи змістилися, дали по посадці і повернулися на позицію. Хвилин через 10–15 туди вже почали прилітати міни та гранати. Зате потім три дні з того боку було тихо», — згадує лучанин.

Найважчим, за словами Вадима, став кінець першої ротації. Під час виходу з позицій група потрапила під обстріл, поранення отримали майже всі бійці. Вадим мав осколкове поранення, але попри це наклав турнікети, зробив перев'язку, ввів знеболювальне й разом з іншими виніс важкопораненого побратима до місця евакуації. Далі були довгий шлях у безпечну зону, лікарня й відновлення.

Зараз у прикордонника друга ротація. За кермом різної техніки він доправляє бійців і майно та бере участь в евакуації з небезпечних ділянок. «Нещодавно наша бронемашина підірвалася на міні. Я одразу пересів на іншу і поїхав витягувати хлопців. Також доводилося евакуйовувати пошкоджений квадроцикл з-під обстрілів. Колеса були пробиті, але двигун працював. Тому сів за кермо і вивіз його з позиції», — каже старший солдат.

За час служби Вадим не раз опинявся в ситуаціях, де рішення треба було ухвалювати за лічені секунди. Він переконаний: до війська мають долучатися якомога більше людей, щоб ті, хто зараз на передовій, могли вчасно повертатися на відновлення.