Миколаївщині 89 років: нова символіка, степ і каньйони та життя в умовах війни

Миколаївщина стала окремою адміністративною одиницею 22 вересня 1937 року — саме цю дату фіксують в офіційних документах області. До того значна частина її сучасної території входила до складу Одеської області, а адміністративним центром новоствореного регіону став Миколаїв — на той час уже давнє портове й суднобудівне місто.

За майже дев'ять десятиліть область пройшла шлях від одного з найбільших центрів суднобудування та аграрного виробництва до регіону, який сьогодні живе й відновлюється в умовах повномасштабної війни.

Природа Миколаївщини — це не лише чорноморське узбережжя. Серед найвідоміших локацій — Актівський каньйон із гранітними скелями та річкою Мертвовод, заповідник «Єланецький степ» із типовими для півдня степовими комплексами та національний природний парк «Бузький Гард» — долина Південного Бугу зі скелями, островами й порогами, тісно пов'язана з історією українського козацтва.

З регіоном пов'язані й відомі історичні постаті. Серед них — Микола Аркас, композитор, історик і громадський діяч, автор опери «Катерина». Помітний слід в історії Миколаєва залишив і адмірал Олексій Грейг: за часів його керівництва у першій половині XIX століття місто активно розвивалося, зокрема в науковому та інфраструктурному напрямах.

Після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році Миколаївщина стала одним із ключових напрямків оборони півдня України. Частина територій області опинилася під окупацією, а Миколаїв та інші населені пункти зазнавали регулярних обстрілів. І сьогодні війна залишається частиною повсякденного життя: регіон втрачає людей через ракетні та дронові атаки, а також через вибухонебезпечні предмети, що лишилися на територіях після бойових дій. Водночас тут відновлюють пошкоджені об'єкти, працюють підприємства, школи, лікарні та комунальні служби.

Цю річницю область зустрічає вже з новою офіційною символікою. 16 квітня 2026 року депутати Миколаївської обласної ради затвердили нові герб та прапор. Центральною постаттю герба став Святий Миколай Чудотворець. Передували цьому робота над оновленням територіальної символіки та громадське обговорення: на фінальному етапі розглядали два варіанти — зі Святим Миколаєм та з елементами культури Ольвійської держави. Обидва проєкти пройшли геральдичну експертизу, а депутати підтримали варіант зі Святим Миколаєм.

На малому гербі Святий Миколай зображений у золотій ризі та срібному омофорі, поруч — срібний хрест і восьмикутна зірка, а в нижній частині — срібні та сині хвилі. У великому гербі композицію доповнюють якір, маяк, виноград, колоски пшениці, соняхи та дубове листя.

За 89 років область пережила різні етапи розвитку та випробувань. Миколаївщина — це море і степ, Південний Буг і чорноморське узбережжя, суднобудування та аграрні громади, антична Ольвія та козацький Бузький Гард. А передусім — люди, які живуть, працюють і захищають регіон.