Олена Афанасьєва: як херсонські проєкти перетворюють біль війни на культурну спадщину
Культурна менеджерка Олена Афанасьєва з Херсона розповіла про те, як збирає артефакти окупації, зберігає фрески Поліни Райко та створює віртуальний музей фортеці Тягинь.
Культурні проєкти на Херсонщині сьогодні не просто зберігають спадщину, а й повертають українцям розуміння власної історії. Про це розповіла Олена Афанасьєва, культурна менеджерка, засновниця творчої студії «Тотем», яка нині мешкає в Тернополі.
Історія її роботи сягає середини 90-х, коли Херсон був дуже зросійщеним містом. «Нас виховували в переконанні, що цивілізацію на ці землі принесла російська імперія. А до неї тут і життя ніякого не було», — згадує Олена. Тоді вона, викладачка фізики університету, разом з друзями створила студію «Тотем», щоб наповнити місто сучасним культурним життям. Згодом з'явилися газета «Бивні», медіаклуб, фестиваль Terra Futura, а перед повномасштабною війною Херсон приймав навіть «Гоголь-фест».
Важливою частиною діяльності було розвінчування російських фейків про історію Північного Причорномор'я. Зокрема, Олена долучилася до проєктів, пов'язаних з розкопками середньовічної фортеці Тягинь. Археологи знайшли там артефакти української, литовської та кримськотатарської культур XIV–XV століть, а 2021 року — козацьку булаву кінця XV століття, найстарішу на всьому Північному Причорномор'ї. Ці знахідки доводять, що до приходу росіян на цих землях віками жили різні народи, а понад 70% населення Херсонщини на початок XX століття розмовляли українською.
Після підриву Каховської ГЕС Олена закликала людей надсилати фотографії фресок Поліни Райко з затоплених Олешок. На основі цих знімків створили художнє видання «Поліна Райко. Невидиме». За роботу з популяризації художниці Олена та ГО «Тотем» отримали премію The European Heritage Awards / Europa Nostra Awards. Нині триває робота над цифровою реконструкцією будинку Поліни Райко.
Під час окупації Херсона Олена почала збирати артефакти для майбутнього музею спротиву. Серед них — пластикове відро волонтера Григорія Янченка, який збирав гроші на ЗСУ, та тазик з водою журналіста Дементія Білого, куди він готовий був кинути телефон у разі обшуку. Ці історії зібрано на сайті українською та англійською, а також у книжці «Музей спротиву. 20 речей з Херсона».
Окремий проєкт — 3D-модель і віртуальний музей фортеці Тягинь, а після деокупації Херсона на плитах ОСБ, якими були забиті вікна, влаштували вуличні виставки. Зараз Олена разом з колегами створює графічний роман «Розпакована історія» — збірку з 10 коміксів про минуле Херсонщини, від Скіфського царства до XX століття.
На думку Олени, головне табу в культурних проєктах — спекуляція на темі війни. «Говорити треба про те, що надає сенсу нашій боротьбі, про культурну спадщину, про традицію, про нашу історію», — наголошує вона. Культурна менеджерка переконана: ми всі зможемо перетворити біль втрат на красу, і в Херсоні обов'язково з'явиться музей спротиву європейського рівня.
