У Палаці Потоцьких стартував дворічний проєкт: що зміниться для відвідувачів

22 вересня в Івано-Франківську відбулася презентація проєкту «Простір–Ідентичність. Інклюзивна ревіталізація сенсів Палацу Потоцьких». Ініціатива має міжнародну підтримку — її фінансує уряд Швеції, а реалізовуватимуть упродовж двох років, до кінця 2027-го.

Замовником виступає громадська організація «Палац» разом із комунальним підприємством «Простір Інноваційних Креацій “Палац”». Проєкт входить до загальноукраїнської програми «Інклюзивне містобудівне відновлення України» (2026–2027 рр.), яку фінансує Шведське агентство з питань міжнародного співробітництва та розвитку (Sida) під егідою фонду Shared City Foundation.

На відкритті виступила керівниця проєкту та проєктна менеджерка Shared City Foundation Елін Едстрьом. За її словами, ініціатива спирається на методологію Her City («Її місто»). Едстрьом наголосила: люди взаємодіють із міським простором по-різному залежно від віку, ґендеру та щоденних обов’язків, і саме залучення містянок та груп, які зазвичай залишаються поза процесами прийняття рішень, дає цінні знання для якісного відновлення спадщини.

Керівниця ГО «Палац» Лариса Поліщук пояснила, що мета проєкту — розширити звичне розуміння інклюзії, зробивши доступними передусім сенси та історію пам’ятки. «Зараз ми маємо проблеми з розумінням цінності та сенсів спадщини як нашої ідентичності. Найпоширеніше питання від відвідувачів: “Де палац?”. Ми розглядаємо інклюзію як доступ мешканців до розуміння історії комплексу, призначення його корпусів та їхньої архітектурної цінності», — зазначила вона.

Директор КП «ПІК “Палац”» Володимир Гайдар додав, що практичним результатом має стати зрозуміла навігаційна система комплексу та нові підходи до реставрації. «Інклюзивність — це не лише фізична доступність до споруди, а й доступ до інформації. Наше завдання — апробувати нові інструменти залучення громади на території Палацу, щоб потім поширювати цей досвід на інші пам’ятки міста. Головне — зібрати стейкхолдерів, зрозуміти потреби відвідувачів та спільно напрацювати рішення», — підкреслив Гайдар.

Після офіційної частини учасники — студенти, урбаністи, архітектори та мешканці міста — вирушили на дослідницьку прогулянку територією комплексу. Вони мали з’ясувати, як люди сприймають простір Палацу Потоцьких, які місця та цінності виділяють, а що залишається для них «невидимим» без додаткових знань. Для цього кожному роздали жовті картки з двома секціями — для замальовок і для текстових нотаток. На кількох зупинках відвідувачі фіксували свої спостереження, відчуття та запитання, а згодом обговорили їх під час підсумкової дискусії.

Упродовж 2026–2027 років у межах проєкту планують воркшопи, збір усних історій — зокрема про період, коли в комплексі діяв військовий шпиталь, — а також професійні лекції з реставрації для молодих фахівців.