На Запоріжжі командири впізнали полон своїх бійців за дивними відповідями в ефірі

Про цей випадок розповів командир 9-ї роти 3-го механізованого батальйону Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького Ігор із позивним Ряба.

Після ротації бійці зайшли на позицію, тримали її та брали полонених. Згодом зв’язок із ними зник. Спершу в командуванні не бачили нічого критичного — припустили, що на позиції ведуть інженерні роботи.

Коли ефір знову з’явився, відповіді були звичними за змістом, але звучали неприродно. «Вони казали все стандартне: «4.5.0» та інші завчені фрази. Але чомусь почали заїкатися. Стали закрадатися думки, що вони це роблять навмисно і тим самим намагаються нам щось додатково передати», — розповів Ігор Ряба.

Підозри передали командуванню, після чого позицію та місцевість довкола додатково перевірили з повітря. З’ясувалося, що туди зайшли четверо російських військових і взяли українських бійців у полон.

Тоді ж помітили ще одну деталь: росіяни панічно реагували на безпілотники. «Виходили з бліндажа, але як тільки бачили будь-яку «пташку» – одразу ховалися назад».

На командно-спостережному пункті почали шукати спосіб визволити своїх без прямого штурму. Вирішили зіграти на страху росіян і перейти до переговорів по радіозв’язку. Окупантам дали зрозуміти, що їхнє місце перебування відоме, і запропонували кілька варіантів. Один із них – залишити українських полонених і відійти «зеленим коридором».

За словами Ігоря Ряби, жорсткі умови переговорів були психологічним прийомом, покликаним переконати росіян, що залишатися на позиції для них небезпечно. Троє погодилися залишити українських військових і пішли. Четвертий спочатку заявив, що хоче здатися в полон. За словами командира роти, він розповідав про вагітну дівчину й просив зберегти йому життя. Але згодом росіянин спробував схопити зброю та напасти на українських бійців. «І це була його фатальна помилка. Підсумок, гадаю, зрозумілий – 200-й».

Ігор Ряба каже, що цей випадок добре показав: на війні хитрість іноді дає результат, але тільки тоді, коли вона прорахована до дрібниць.