Хотинську фортецю рятуватимуть: проєкт реставрації аварійної стіни готовий до кінця року

Міністерство культури України повідомило, що документацію для стабілізації та збереження аварійної ділянки оборонного муру між Північною, Комендантською та Південно-західною баштами розроблять до кінця цього року. Роботи замовили у Науково-дослідному та проєктному інституті «УкрНДІпроектреставрація», фінансування — з держбюджету.

За даними тендерів на сайті «Prozorro», кожен із двох проєктів коштуватиме понад 1,4 мільйона гривень. Перший передбачає введення спеціальних закріплювальних розчинів у тріщини та внутрішні порожнини стін, відновлення кладки мурів і зубців, відтворення геометричних візерунків із червоної цегли та облаштування гідроізоляції. Другий — створення системи водовідведення на території, обмеженій мурами.

«Потрапляння вологи у товщу кладки, а також її подальше замерзання та відтавання призводять до руйнування каменю та зв'язувального матеріалу. Тому спочатку необхідно усунути чинники, які сприяють подальшому руйнуванню конструкцій, і лише після цього проводити реставрацію», — пояснюють у Мінкульті.

Наразі фахівці завершили інженерно-геофізичні дослідження, георадарне та 3D-лазерне сканування аварійної ділянки. Це дозволило виявити приховані порожнини, тріщини й деформації в масиві муру. Роботи ускладнює розташування західного муру над каньйоном — його висота перевищує 40 метрів, тож доводиться застосовувати спеціалізовані висотні й геотехнічні методи. Підвіз будівельних матеріалів до ділянки також обмежений.

Серед причин обвалу фахівці називають комплекс чинників. У 1769 році під час військових дій у цьому ж місці влучання ядра спричинило обвал зовнішнього облицювального шару. Дністер відступив від підніжжя фортеці приблизно на 50 метрів, що впливає на рух підземних вод. Крім того, дренажна система, яка діяла у XVIII–XIX століттях, занепала після 1856 року, коли фортеця втратила статус військового об'єкта. Через це на одній зі стін утворилася мокра пляма, і саме в зоні тривалого замокання сталося руйнування.

«Насичена її рештками ділянка муру виявилася особливо вразливою до впливу вологи. Саме в зоні тривалого замокання відбулося руйнування стіни та зубців. Наразі зволоження меншого масштабу спостерігається також на іншій ділянці між Комендантською та Північною вежами», — зазначають у відомстві. Враховують також можливий вплив вібрацій, пов'язаних із війною.

Нагадаємо, 17 квітня частково обвалилася велика стіна фортеці, ніхто не постраждав. У серпні обвалилися чотири зубці над пошкодженою ділянкою. За словами директорки заповідника Єлизавети Буйновської, це було прогнозовано, адже зубці залишилися без опори, а провести аварійні роботи без затвердженого проєкту неможливо. Раніше, у 2019–2021 роках, протиаварійні роботи на зовнішній стіні з боку Дністра та східній вежі коштували близько 12,5 мільйона гривень.