Ветеран-танкіст із Покровська Юрій Коваль: «Війна не пробачає, коли ти ламаєшся»

До війни Юрій Коваль викладав політологію, а згодом очолював сектор інформатизації Покровської міськради. Тепер він — ветеран, який пройшов Запорізький та Донецький напрямки й обороняв Покровськ, Курахове та Костянтинівку.

Свої два з половиною роки на фронті чоловік описує просто: важко і в побуті, і психоемоційно. За його словами, війна — це «школа життя», де безліч обставин можуть зламати людину.

«Війну я називаю "школою життя", тому що важко в побутовому сенсі, важко в психоемоційному. Дуже багато факторів, які можуть тебе зламати. Або збираємося і робимо, або — ламаємося. Війна не пробачає ті моменти, коли ти ламаєшся або стаєш слабким. Хочеш — не хочеш, але ти маєш виконувати. І для мене це головний урок: попри всі обставини є момент, який називається "зараз". І тому беремо і робимо. І це стосується не тільки бойових наказів, а й самого життя. Тому що "зараз" більше може просто не бути», — говорить Юрій Коваль.

У його історії — важкі ночі під обстрілами, військова дружба, повернення до цивільного життя і біль від втрати власної домівки в Покровську.