«Ярмарок марнославства»: новий український переклад роману, який пояснює культ статусу

«Ярмарок марнославства» Вільям Мейкпіс Текерей друкував щомісячними випусками у 1847–1848 роках. Історія про купівлю статусу й тиранію заслуг не втратила актуальності й сьогодні.

Назву письменник запозичив у пуританина Джона Беньяна: в алегорії «Шлях паломника» (1678) Ярмарок Марноти — цілорічне торговище, де продають землі, посади, почесті й титули. Текерей прибрав демонічне, але залишив головний урок: на ярмарку все має ціну. Дія роману припадає на 1810-ті, коли стара земельна знать ділить Лондон. У буремні часи найдорожчим товаром лишається походження — навіть якщо за суттю воно є підробкою.

Паралельно з романом Текерей друкував нариси «Сноби Англії», завдяки яким слово «сноб» набуло сучасного значення. Відтоді ярмарок змінився: титули втратили юридичну вагу, а 1958 року соціолог Майкл Янг пустив в обіг термін «меритократія». Філософ Майкл Сендел у «Тиранії заслуг» (2020) показує зворотний бік цієї підміни: сучасний переможець вірить, що заслужив усе сам, а переможеним лишає єдине пояснення — вони недостатньо старалися.

Українською виходить новий переклад «Ярмарку марнославства» від Нінелі Мартинюк. Два томи вийдуть у серії «Золота полиця» видавництва «#Книголав». Раніше у видавництві «РМ» книжка виходила під назвою «Ярмарок суєти».

Головна героїня Бекі Шарп з'являється на сцені з жестом-маніфестом: від'їжджаючи з пансіону, вона жбурляє з вікна карети «Словник» Джонсона й вигукує: «Хай живе Бонапарт!». На докір подруги відповідає коротко: «Я не ангел». Посагу, імені й покровителів у неї немає — є лише розум, бездоганна французька, голос і акторський хист.

«Ярмарок марнославства» від початку був задуманий як видовище: Текерей сам ілюстрував випуски. Сцена й кіно рано взялися за історію: п'єса Ленгдона Мітчелла 1899 року та фільм Рубена Мамуляна 1935-го називаються просто «Бекі Шарп». Стрічка Мамуляна стала першим повнометражним фільмом, від початку до кінця знятим у трикольоровому Technicolor. Міра Наїр у 2004 році підсвітила індійський підтекст книжки, а Бекі у виконанні Різ Візерспун зробила радше жертвою класового суспільства. Серіал ITV 2018 року пішов іншим шляхом: Майкл Пейлін у ролі самого Текерея запускає ярмаркову карусель, а Бекі Олівії Кук — харизматична та самодостатня.

Сьогодні світська хроніка — це відмітки, геотеги й сториз із закритих вечірок, а «обране коло» перетворилося на список «Близьких друзів». Ще 1956 року соціолог Ірвінг Гофман описав повсякденне життя як виставу з авансценою й лаштунками; соцмережі зробили авансцену цілодобовою, а увага стала валютою статусу. Роман Текерея не старіє, бо описує механізм, а не епоху: ярмарок міняє вивіску й валюту — титул, капітал, охоплення, — але торгує тим самим товаром.