У Костянтинівці загинув поліцейський з Дніпропетровщини Арсеній Алексєєв

11 серпня Арсенію Алексєєву мало виповнитися 43 роки. Чоловік народився у 1983 році в селі Зелене Поле Криворізького району. Понад два десятиліття його життя було пов'язане зі службою в органах внутрішніх справ. У 2011 році він закінчив Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, розпочав кар'єру в патрульно-постовій службі, згодом очолив відділення охорони адміністративних будівель Головного управління поліції області.

До полку поліції особливого призначення КОРД (стрілецький) Арсеній приєднався у серпні 2025 року. Там він опанував роботу з безпілотниками, допомагав налаштовувати та ремонтувати техніку просто в польових умовах. Разом із побратимами виконував бойові завдання на складних ділянках фронту.

Останній бій для поліцейського стався увечері 27 лютого близько 22:00. Під час виконання завдання Арсеній дістав тяжке поранення. Побратими намагалися евакуювати його наземним роботизованим комплексом, але російські військові вдруге атакували позицію FPV-дронами. Техніку знищили, Арсеній загинув на місці.

Посестра Арсенія Катерина Матієнко згадує його як людину з чітким відчуттям справедливості. Вони були знайомі понад 10 років. Одного разу Катерина, яка тоді працювала лікарем експрес-лабораторії в дитячій реанімації, запросила Арсенія провести заняття з арттерапії в обласній дитячій лікарні. Він погодився одразу. Підлітки, дізнавшись про його посаду, надихнулися розмовою та вирішили після одужання стати волонтерами.

«Для мене було неочікувано, що він підібрав з вулиці напівживе кошеня і виходив його. Назвав Мавка. Я вірила, що з появою Мавки у них все буде добре. До речі, це була його улюблена фраза — коротка відповідь на всі серйозні питання», — розповідає Катерина.

Арсеній любив театр, кіно та фотографування. З будь-якою технікою був «на ти» — це вміння передалося від батька, з яким вони разом щось вигадували з дитинства. Побратими запам'ятали його як відповідального, надійного та веселого співрозмовника. Після загибелі Арсенія залишилися мати, брат та кохана людина.