101-річний Михайло Руденко з Полтавщини живе сам у селі та читає без окулярів

У селі Нова Олександрівка Семенівської громади на Полтавщині живе Михайло Руденко. Йому 101 рік, а в жовтні буде вже 102. Чоловік сам обробляє город, доглядає двох бджолиних вуликів, співає й читає без окулярів. Він — єдиний мешканець цього населеного пункту, але бадьорості не втрачає.

Михайло Руденко народився, виріс і все життя пропрацював у Новій Олександрівці. Після Другої світової війни, де він брав участь і дістав поранення ноги, працював агрономом, займався садом і пасікою, був управлінцем у колгоспі. Через поранення має інвалідність. Дружина померла ще 2002 року, відтоді він живе сам.

Родичі не залишають його без підтримки: донька, онуки та правнуки приїздять щотижня, допомагають по господарству. Цього літа чоловік виростив огірки, помідори, дині й кавуни. Великий бур'ян на грядках зрубує сам, а з прополюванням допомагають діти й онуки. З двох вуликів цього року накачав вісім трилітрових банок меду.

Свій міцний стан Михайло Руденко пояснює простим раціоном і способом життя. Він їсть овочі, фрукти, каші та молочні продукти, а від м'яса намагається відмовлятися — вважає, що воно лише прискорює старість. Щодня робить ранкову й вечірню розминку, розтирає вуха, мочки, шию, потилицю, груди та живіт для кращого кровообігу. Має й власний незвичний спосіб оздоровлення — за допомогою пірамідальних конструкцій.

Головними секретами довголіття чоловік називає постійну роботу на свіжому повітрі, вміння не перейматися зайвим, любов до пісні та безкорисливу допомогу людям. Коли псується настрій, він сідає й співає кілька пісень — і одразу відчуває приплив сил. Розповідає, що ніколи не відмовляв у допомозі: міг підвезти людину до лікарні на власному мотоциклі й грошей за це не брав.

Нова Олександрівка хоч і спорожніла, та офіційно не ліквідована. Село залишається у складі Семенівської громади, де значиться серед 44 населених пунктів. Загальна площа громади — 802,4 км², населення — близько 16,7 тисячі людей. Історія Михайла Руденка — приклад того, як у невеликих українських селах поступово зникає постійне населення: у Новій Олександрівці цей процес уже дійшов крайньої точки.