105 років тернополянці Ользі Бойко: історія жінки, яка будувала дім із шлаку

Ольга Бойко народилася в селі Денисів, що за 25 кілометрів від Тернополя. Тепер це територія Купчинецької сільської громади. У родині вона була наймолодшою серед п'ятьох дітей — мала чотирьох братів і сестру. У дитинстві встигла закінчити лише чотири класи, бо більшість часу проводила в полі.

Після Другої світової війни разом із чоловіком переїхала до Тернополя. Жінка згадує, що тоді боялися виселення до Сибіру, тому й залишили рідне село. Перші післявоєнні роки були важкими: жили на квартирі, потім у комуналці, а згодом самі будували власний дім.

«Ми ту хату будували, як горобець гніздо ставить, — зі шлаку, самі своїми руками, тяжко було», — розповідає довгожителька.

У Тернополі Ольга Бойко 17 років пропрацювала санітаркою в залізничній лікарні. Крім того, жінка неодноразово ставала доноркою крові. Пригадує випадок, коли для пацієнта терміново шукали донора, а вона погодилася здати кров просто після зміни. Чоловік, якому вона допомогла, згодом одужав і дякував їй.

Нині в Ольги Бойко п'ятеро онуків і шестеро правнуків. Із 1987 року з нею проживає онука Ірина Лукава. Жінка каже, що бабуся завжди переймається справами родини, дає поради та навчила її вишивати й готувати. Улюблені ласощі довгожительки — розчинна кава з цукерками, які вона тримає в коробці.

Ольга Бойко зізнається: найбільше хоче дочекатися перемоги України. «Я хотіла б ще дожити і прошу Бога, щоб Україна виграла. Завжди прошу Бога. То вже довго не буде — Україна виграє», — каже жінка.