212 днів на одній позиції: історія бійця Пікассо з 102-ї бригади

16 вересня 2026, 08:32 ·362 слівредакція

Сергій на псевдо Пікассо — стрілець 2 батальйону 102-ї окремої бригади. До війни він будував, а на позиції малював портрети рідних, побратимів і котів, щоб не втратити себе.

Сергій родом із Сєвєродонецька. До повномасштабної війни працював будівельником, а у вересні 2025 року його мобілізували до лав ЗСУ. Після навчання він потрапив до 102-ї окремої бригади Сил територіальної оборони. Служив на Запорізькому, згодом — на Херсонському напрямку.

У лютому Сергій разом із побратимом на псевдо Дємон зайшов на позицію. Вийшли звідти вони аж через 212 днів.

«Це як день бабака. Один день схожий на інший. Прокидаємось, за можливості готуємо каву. За потреби виходимо на зв'язок, доповідаємо, яка обстановка. Обід у нас десь о четвертій вечора, вечеря — близько дванадцятої ночі. А коли треба чергувати, то дві-три години спиш і міняєшся з побратимом. Найважче навіть не постійна небезпека. Найважче — не знати, коли зможеш звідти вийти, і постійно сподіваєшся погіршення погоди», — розповідає боєць.

Були дні, коли ставало зовсім тяжко. Кілька діб позицію щільно накривали газом, і більшість часу доводилося сидіти в укритті. Назовні виходили лише на короткий час — за водою та їжею, щоб передати інформацію або виконати необхідне завдання.

Попри таку реальність, Сергій знаходив місце для звичайного життя. Він малював — це було його захопленням ще до війни, а на позиції стало чимось більшим. Портрети рідних, побратимів, коти — Пікассо малював усе, що дозволяло хоч на якийсь час переключити увагу. Поруч із бійцями жила кішка, яка згодом привела кошенят, — вони теж стали героями його малюнків.

«Можливо, саме такі речі й допомагають не втратити себе там, де кожен день схожий на попередній», — каже Сергій.

Він зізнається, що спочатку не хотів іти до війська, але після базової загальновійськової підготовки його ставлення змінилося.

«Я сам одразу не хотів йти. Потім пройшов БЗВП, багато чого навчився і дізнався та вже налаштувався, що треба захищати країну. Що настала моя черга. Хто не боїться, той довго не живе. Всі бояться», — говорить Пікассо.

Тим, хто зараз думає про службу, боєць радить шукати своє місце: «Треба йти й просто долучатися на якусь посаду, яка тобі підходить. Бо в армії потрібні не лише ті, хто тримає зброю. Потрібні люди з різними навичками, характерами й професіями. Головне — знайти своє місце і бути готовим робити свою роботу».