26 років без Георгія Ґонґадзе: у Києві триває Тиждень пам'яті журналіста

Георгій Ґонґадзе народився 21 травня 1969 року в Тбілісі. У журналістиці він працював із кінця 1980-х, висвітлював політичні та суспільні події, був телеведучим і політичним оглядачем. У квітні 2000 року разом з Оленою Притулою він заснував інтернет-видання "Українська правда". Це був час, коли журналісти дедалі частіше говорили про тиск з боку влади та обмеження свободи слова.

16 вересня 2000 року в центрі Києва правоохоронці викрали 31-річного журналіста. Його вивезли за межі столиці, зв'язали, кинули до ями та задушили ременем, після чого тіло облили бензином, підпалили й закопали. Приблизно через місяць один з учасників злочину повернувся на місце поховання, викопав останки, перевіз їх приблизно за сто кілометрів, відтяв голову сокирою та перепоховав тіло окремо від голови.

2 листопада 2000 року в лісі неподалік Таращі на Київщині знайшли обезголовлене тіло. Експертиза згодом підтвердила, що останки належали Ґонґадзе.

У справі засудили безпосередніх виконавців. 2008 року суд визнав винними колишніх співробітників міліції Валерія Костенка, Олександра Поповича та Миколу Протасова. 2013 року колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача засудили до довічного ув'язнення як організатора вбивства. Питання про замовників досі залишається відкритим, розслідування цієї частини справи триває роками.

Зникнення журналіста викликало масштабний суспільний резонанс. У листопаді 2000 року оприлюднили записи, зроблені охоронцем тодішнього президента Леоніда Кучми Миколою Мельниченком. На плівках Кучма, глава його адміністрації Володимир Литвин, міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко та керівник СБУ Леонід Деркач обговорюють діяльність журналіста та вирішують, що з ним робити далі. Прямого наказу про вбивство на записах не зафіксовано, втім більшість українців почала вважати Кучму безпосередньо причетним до трагедії.

Після оприлюднення плівок в Україні розпочалися масові акції протесту "Україна без Кучми", які тривали до весни 2001 року, після чого їх придушили. У 2002–2003 роках відбулася всеукраїнська кампанія "Повстань, Україно!", учасники якої вимагали, зокрема, дострокових виборів президента. У 2004 році масштабні акції відбулися під час Помаранчевої революції.

22 березня 2016 року Георгія Ґонґадзе поховали в Києві у дворі церкви Святого Миколая Набережного на Подолі. До того його останки понад 15 років залишалися непохованими.

2019 року Український ПЕН разом із родиною Ґонґадзе, Києво-Могилянською бізнес-школою та "Українською правдою" заснував Премію імені Георгія Ґонґадзе. Її щороку вручають незалежним журналістам за професійну роботу та внесок у розвиток української журналістики, а церемонія відбувається 21 травня — у день народження Ґонґадзе.

Цього року з 14 до 20 вересня триває Тиждень пам'яті Георгія Ґонґадзе: публічні розмови, професійні зустрічі, освітні заходи та інформаційна кампанія про журналіста, його спадщину і вплив на українське медіасередовище.