«У нас у гуртожитку труп»: як у Херсоні під час окупації знайшли… документи

Про цю історію розповів проректор університету, який на той час залишався в місті. Його ім'я – Максим Олександрович, але прізвище не називається.

У квітні чи травні 2022 року йому зателефонувала перелякана жінка: у гуртожитку на ліжку лежить тіло, і по поверху стоїть нестерпний запах. Спочатку він не повірив і відправив охоронців перевірити. Ті повернулися блідими й підтвердили: у кімнаті точно є мертва людина.

Тоді Максим пішов сам. У коридорі запах був настільки сильним, що сльозилися очі. Відчинивши двері, він побачив на ліжку фігуру під покривалом. Але коли підняв край – там виявилися не рештки людини, а пачки студентських особових справ.

Ці документи самі працівники університету сховали на початку окупації: серед них були справи студентів із Криму, дітей учасників АТО та тих, чиї батьки пов'язані зі Службою безпеки України. Залишати їх там, де могли дістати окупанти, було небезпечно, тож їх перенесли в кімнату й накрили покривалом. Пачки склалися так, що здалеку нагадували людське тіло.

А запах пояснився просто: поруч стояв відключений холодильник, у морозилці якого хтось забув шматок м'яса. Воно зіпсувалося й створювало той самий «аромат», що переконав усіх у найгіршому.

«Я стояв посеред кімнати, переповнений адреналіном, з очима, що сльозилися від їдкого смороду, і, мабуть, уперше в житті так щиро радів купі паперів і шматку зіпсованого м'яса», – згадує проректор.

До цього він серйозно обмірковував, де ховати тіло: у парку біля університету чи позаду гуртожитку, щоб не привертати увагу росіян. Викликати окупаційну поліцію не хотілося – можна було наразитися на звинувачення у «катівні» чи «злочинах націоналістів».

Надвір вийшов мовчки, нічого не пояснюючи людям, і повернувся до кабінету працювати. Тепер ця історія звучить як чорна комедія, але тоді було не до сміху.