«Кочегар» із Прикарпаття: історія Героя України Олександра Кукурби

Мрію про небо Олександр плекав із шести років. На початку 2000-х він остаточно вирішив пов'язати життя з авіацією, хоч у дитинстві мав хист і до природничих наук, і до медицини. Перший «літак» йому на подвір'ї змайстрував дідусь із дерева, а сам хлопець змалку збирав власну бібліотеку про авіацію.

Коли в 14 років він вирішив вступати до військового ліцею, мама Тетяна всіляко підтримала сина. Навіть після першої відмови на вступних іспитах у Києві — через нібито повільну реакцію — мати домоглася апеляції та повторного розгляду. Сам Сашко тоді казав: якщо знову відмовлять, поїде на прийом до Міністра оборони, щоб довести свою готовність навчатися військової справи.

Згодом Олександр вступив до Харківського університету Повітряних Сил. Під час спільних навчань американські пілоти із захопленням називали його «Українським Топ Ґаном». Прикарпатець володів майстерністю пілотування: на іспитах влучав бомбою в ціль розміром із приліжковий килим, а під час бойових завдань умів вести штурмовик Су-25 над самою землею, на рівні колосків пшениці, аби залишатися непоміченим для ворожих систем ППО.

«Коли він здавав іспити з бомбометання, то з висоти пташиного лету бомбою влучив у приліжковий килим. Це було надто круто», — пригадує однокурсник Владислав Бадьон.

Свій шлях на фронті Кукурба розпочав ще під час АТО/ООС — у 2017 році він першим здійснив посадку на розмінований аеродром Маріуполя. З початком повномасштабної війни майор обіймав посаду начальника розвідки штабу та виконував обов'язки заступника командира авіаційної ескадрильї 299-ї бригади тактичної авіації ім. генерал-лейтенанта В. Нікіфорова.

З 24 лютого 2022 року «Кочегар» знищував ворожі колони на Херсонщині, Київщині, Житомирщині, захищав небо Харківщини, Донеччини, Запоріжжя, Миколаєва та Дніпра. Лише станом на квітень 2022 року на його рахунку було 55 знищених російських танків, 140 одиниць бронетехніки та понад 300 ліквідованих окупантів.

За загальний внесок у оборону країни у квітні 2022 року Президент України нагородив його орденом «Золота Зірка» та присвоїв звання Героя України. Також льотчик є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького (I, II та III ступенів).

Друг дитинства Андрій Шевчук згадує Олександра як дуже світлу та виважену людину:

«Цей чоловік пішов зарано з життя, але він завжди був і залишається дуже світлою людиною. Це те, що ми обов'язково маємо пам'ятати. Ми разом і відпочивали, і пригоди знаходили. Якось в юнацтві вирішили підзаробити, ходили на річку пісок сіяти. Втомлювалися страшенно, але так оплачували всі свої забаганки, їхали куди хотіли і дуже тому раділи».

26 липня 2022 року під час захисту неба Дніпропетровщини Олександр Кукурба загинув під час виконання сотого бойового вильоту. На його годиннику назавжди застиг час — 7:25.