Християнський корпус: нагороди бійцям та історія боїв від Гостомеля до Приморського

Урочиста церемонія відбулася 24 серпня. Воїни отримали ордени Богдана Хмельницького та "За Мужність" 1-го і 2-го ступеня, а також нагороди Міністерства оборони, відомчі відзнаки за бойову роботу та за поранення.

Християнський корпус — це об'єднання бойових підрозділів Сил оборони, для яких християнські цінності є основою світогляду. Їхні бійці воюють із перших днів повномасштабної війни і традиційно тримають найважчі ділянки фронту.

Першим серйозним випробуванням став Гостомель: у березні 2022-го разом з іншими силами оборони вони зупинили колону ворожої бронетехніки біля склозаводу, зірвавши плани швидкого захоплення міста та наступу на Київ. Далі були Мощун, звільнення Лук'янівки, Рудницького, Нової Басані та Перемоги на Київщині. Згодом підрозділи воювали на Харківщині (Ізюмський напрямок, Липці, Великі Проходи), Миколаївщині (Любомирівка, Максимівка), на Херсонщині (Давидів Брід, Архангельське, Високопілля) та Запоріжжі, де діяли біля Енергодара і Скельок та утримували позиції на островах Каховського водосховища.

На Донбасі бійці корпусу тримали дорогу постачання під Бахмутом у районі Хромового, воювали під Горлівкою, а в лютому 2024-го забезпечували транспортні коридори й вихід суміжних сил на північних околицях Авдіївки.

Окрема сторінка — морські операції. У ніч на 24 серпня 2023 року, також у День Незалежності, бійці висадилися на мисі Тарханкут — уперше з 2014-го над окупованим Кримом замайорів український прапор. У вересні того ж року вони брали участь у поверненні бурових платформ "Петро Годованець" та "Україна", самопідіймальних установок "Таврида" і "Сиваш", що були окуповані з 2015 року. Групи діяли на гумових човнах у штормове море, відбиваючи атаку російського винищувача.

У жовтні 2023-го штурмовики на гідроциклах подолали близько двохсот кілометрів відкритого моря і знищили радіолокаційний вузол окупантів на кримському узбережжі. У серпні 2024-го рейд на Кінбурнську косу завершився знищенням шести одиниць бронетехніки та близько трьох десятків окупантів, а на будівлі морського вокзалу встановили державний прапор.

Навесні 2024 року підрозділи маневреною обороною Вовчанська сповільнили наступ противника та втримали ключові позиції. Восени повністю зачистили від окупантів територію Вовчанського агрегатного заводу — усі тридцять будівель, подекуди в рукопашних боях — і разом із 77-ю окремою аеромобільною бригадою звільнили Кругляківку на Куп'янщині.

У 2025 році бійці корпусу вели стабілізаційні дії під Покровськом, тримали Куп'янський напрямок біля Кіндрашівки, де лише за перші два тижні операції знищили понад сорок ворожих штурмовиків. На Сумщині, під Олексіївкою, зупинили спробу ворога пробити коридор до Сум — лінія оборони тримається досі.

Від жовтня 2025 року корпус веде Запорізьку кампанію: у лютому–липні 2026-го в боях за селище Приморське противника витіснили з населеного пункту й відкинули майже на вісім кілометрів на південь, звівши нанівець його просування від 2023 року.