Синьо-жовтий стяг: від львівської ратуші до київської Незалежності

Свято запровадили у 2004 році указом президента, а саму дату обрали напередодні Дня Незалежності. Офіційний статус прапор отримав 28 січня 1992 року, коли Верховна Рада ухвалила відповідну постанову. Проте його історія сягає набагато глибше.

Ще в 13 столітті синій і золотий використовували в символіці Руського королівства за часів короля Данила. У Грюнвальдській битві 1410 року воїни Львівської землі виступали під синім прапором із золотим левом. У козацькі часи єдиного прапора не існувало, але з 18 століття частину полкових знамен Війська Запорозького шили з блакитної тканини, наносячи жовті хрести, зорі та постаті святих.

Переломним став 1848 рік. Тоді українці Галичини створили у Львові Головну Руську Раду, яка повернула давній знак із золотим левом і визнала жовтий та синій національними кольорами. Оскільки швидко виготовляти складні полотнища з левом було важко, почали зшивати дві смуги тканини. 25 червня 1848 року такий прапор підняли над Львівською ратушею.

Після падіння Російської імперії у 1917 році синьо-жовті стяги заповнили вулиці українських міст. Порядок кольорів тоді ще не був усталений, тому на старих світлинах трапляються обидва варіанти. Однак в ухвалених урядами документах 1918 року фігурував саме синьо-жовтий порядок. Такий прапор затвердили для флоту УНР, а згодом він став державним символом Західноукраїнської Народної Республіки та Карпатської України.

У радянські часи синьо-жовтий прапор опинився під забороною. Відома історія сталася 1 травня 1966 року, коли працівник Віктор Кукса і студент Георгій Москаленко зняли червоний прапор із будівлі Київського інституту народного господарства та підняли замість нього власноруч пошитий синьо-жовтий стяг. КДБ шукав їх 9 місяців, після чого Москаленка засудили до трьох років, а Куксу — до двох років таборів суворого режиму.

Навесні 1990 року українські прапори почали з'являтися над міськими радами. Першим став Стрий на Львівщині, потім — Дрогобич, Львів, Тернопіль, Житомир. 24 липня 1990 року стяг освятили біля Софійського собору, а о 19:00 підняли біля Київради. На акцію зібралися до 200 тисяч людей. Це сталося за 13 місяців до проголошення незалежності.

24 серпня 1991 року після ухвалення Акту проголошення незалежності група депутатів урочисто внесла прапор до сесійної зали Верховної Ради. Нині цей Прапор Незалежності зберігається у почесному порталі парламенту. 4 вересня синьо-жовтий стяг підняли над будівлею Верховної Ради, і невдовзі радянське полотнище прибрали.

Найвідоміше пояснення кольорів — синє небо над золотим пшеничним полем. Воно давно стало частиною української культури, хоча законодавчо значення кожної смуги не закріплене. Сьогодні стяг, за який колись відправляли до таборів, знову став символом спротиву: над звільненими містами його піднімають одним із перших, а на окупованих територіях люди ховають прапори від обшуків і чекають на повернення України.