І
Історія ПолтавщиниМинуле і сьогодення краю
Знайти

Трагедія Жильжі: у 1944 році нацисти спалили до 90 жителів

·401 слівредакція
Трагедія Жильжі: у 1944 році нацисти спалили до 90 жителів

У лютому 1944 року нацисти спалили в клуні до 90 жителів села Жильжа на Рівненщині. Врятувалася лише одна жінка, а на місці трагедії тепер встановлено пам'ятник.

Краєзнавець Олександр Профорук розповів про трагічні події, що сталися в селі Жильжа Рівненського району під час Другої світової війни. За його словами, нацисти звинувачували місцевих жителів у допомозі українським підпільникам, яких називали «хлопцями з лісу».

«Село було кілька разів спалене, люди спалені. За офіційною версією, саме тут каральну акцію здійснили гітлерівці. За те, що люди допомагали хлопцям з лісу, як місцеві кажуть. Бо тоді ще таке, як "УПА" — вони не казали, а казали: "Хлопці з лісу, місцеві". А для тодішньої влади окупаційної не було різниці. Допомагають — значить, потрібно знищити», — розповів Олександр Профорук.

20 або 21 лютого 1944 року (за різними документами) німецькі військові зібрали жителів села та загнали до клуні, яку підпалили. У вогні загинуло до 90 людей. Документи підтверджують загибель 63 осіб, саме ця цифра вказана на пам'ятнику, встановленому на місці пожежі.

Єдиною врятованою стала жінка, якій вдалося вибратися з палаючої будівлі та втекти до лісу. «Вона маленька, худенька проскочила через якийсь отвір. Ще із сестрою пробувала, але сестра так злякалася, що вона не могла далеко від клуні бігти. І кажуть, що німець бачив, як вона бігла, але в спину їй не стріляв. Вона втекла у ліс», — зазначив краєзнавець.

Через кілька днів місцеві мешканці повернулися на згарище, розібрали рештки будівлі, дістали загиблих та поховали їх на місцевому кладовищі.

Село Жильжа, перша згадка про яке датується 1599 роком, нині є одним із найменших у Деражненській громаді. Назву поселення пов'язують зі словом «жити»: люди селилися тут через ліси, де полювали, збирали гриби та вирощували овочі.

Олександр Профорук — вчитель, керівник гуртка «Історичне краєзнавство» в Деражненському ліцеї, автор книги «Історія Дюксина через віхи століть» та дослідник історії сіл Деражненської громади.

Читайте також