Клепарівська череха повертається у Львів: що відомо

Клепарівська череха — гібрид вишні та черешні, виведений у львівському передмісті Клепарів (сучасні вулиці Клепарівська, Золота та Джерельна). Перша письмова згадка про неї датується 1555 роком. У XVIII–XIX століттях сорт був настільки відомим, що його експортували до США та Канади.

У 1930-х роках сади на Клепарові зникли через промислову забудову та прокладання залізниці. Смак винно-солодкої ягоди львів'яни забули на понад століття. Натомість автентичний генетичний матеріал зберігся в європейських ботанічних розсадниках та за океаном.

Ідею повернути череху до Львова реалізують ГО «Інститут Галицької Кухні» та Ботанічний сад ЛНУ ім. Івана Франка. Як розповів директор Ботанічного саду Андрій Прокопів, науковці вже шукають на Клепарові та в околицях подвір'я, де ще збереглися автентичні дерева, а прищеплені гілки висаджують у саду. Втім, дозрілих плодів відновленої черехи поки що отримати не вдалося.

Прокопів наголошує: клепарівська череха — унікальне львівське явище, яке варте того, аби стати брендом міста. У міжнародних помологічних довідниках США, Канади, Німеччини та Польщі цей сорт досі фігурує під назвою Griotte de Kleparow. Цитату з книги Юзефа Вітліна «Мій Львів» (1946) науковець наводить як доказ значущості сорту: «Між черехами найбільш відомою є череха клепарівська. Вона має дуже темні плоди, вирощування її відоме з 16 сторіччя в Клепарові біля Львова».

Паралельно Львів займається збереженням інших старих фруктових дерев. У 2022 році місто затвердило Перелік особливо цінних вікових дерев — перший в Україні. До нього потрапляють дерева після обстеження науковців Лісотехнічного, Політехнічного університетів та Ботанічного саду. Списки подають садівники, керівники офісів громад та мешканці.

Старі сади зберігають і в парках. У «Залізній Воді» розчистили занедбаний фруктовий сад на південних схилах, врятувавши яблуні, груші та черешні. У парку «700-річчя Львова» під час реконструкції активісти вберегли 10 старих яблунь.

У межах українсько-польського проєкту «Забуті сорти Східної Галичини» дослідники шукають історичні сорти яблунь, груш, слив та вишень, які масово вирощували до середини ХХ століття. Через війни, радянську колективізацію та заміну садів промисловими стандартами більшість локальних сортів зникла. Деякі з них, як-от ренета сіра, ренета золота чи залізяки, ще можна знайти в занедбаних садах Львівщини.

Головна екологиня міста зазначила, що управління екології планує висадити клепарівську череху в усіх парках Львова. Старі дерева важливі не лише як історія: одне вікове дерево виробляє кисню стільки ж, скільки кілька десятків молодих, а його листя затримує у сотні разів більше пилу та важких металів.