Мотанки на підтримку ЗСУ та віра в повернення коханого: історія майстрині з Кролевця

Майстриня з Кролевця Тамара Міщенко вже понад п'ять років створює ляльки-мотанки. Свої вироби вона передає волонтерам, які розігрують їх за донати на потреби військових, також робить ляльки на замовлення та дарує. Завдяки двом її мотанкам вдалося зібрати для ЗСУ понад 26 тисяч гривень.

Окреме місце в доробку займають дві символічні ляльки, які жінка створила в образі себе та свого коханого Юрія Холода. Чоловік зник безвісти 20 вересня 2024 року біля села Приютне на Запоріжжі. Пара планувала побратися 30 вересня того ж року, коли Юрій мав приїхати у відпустку.

«Коли Юра зник, я весь час плакала. Якби не робота, то я не знаю взагалі, як би це все пережила», — розповідає Тамара. За її словами, чоловік завжди вірив у неї та мріяв, що після повернення вони відкриють власний магазин.

«Я весь час комусь дарую вироби, а ці вирішила зробити для нас. Вони символічні, я їх нікому не хочу дарувати. Вірю, що Юра повернеться і буде дуже задоволений», — ділиться майстриня.

Працює Тамара найчастіше на підлозі. У кожну ляльку вкладає особливий сенс: використовує традиційні символи та елементи кролевецького ткацтва, переважно білі й червоні кольори. Обличчя мотанкам не малює, адже вони вважаються родинними оберегами. Нитки намотує виключно за годинниковою стрілкою, додає хрестики або «дерево життя» для сімейного добробуту, а для військових — дерев'яні тризуби чи голубів миру.

У доробку майстрині є ляльки, присвячені порам року: зимові зі сніжинками у волоссі, весняні з квітами, літні з ягодами та метеликами, осінні — з кленовим листям. Найбільше жінці подобається виплітати складні зачіски та коси.

Свої перші мотанки Тамара створювала зі старих речей. Одну з перших патріотичних робіт — жовто-блакитну ляльку з колосками пшениці — придбали на подарунок військовому. Серед найскладніших замовлень — лялька-козак, для якої майстриня розробила техніку намотування шароварів та пошила автентичну шапку-бурку.

Вироби Тамари Міщенко вже розлетілися світом: її мотанки є в Італії, Чехії, Польщі та США. Нещодавно роботи здобули гран-прі на міжнародному онлайн-конкурсі «Україна єднає світ».

Окрім мотанок, кролевчанка вишиває картини, рушники та ікони. Ікону «Пантелеймона Цілителя» вона вишила для хворої мами, а після її смерті передала до церкви. Також створює ляльки-крупнички, наповнені зерном, які здавна символізують добробут, та декорує пляшки тематичними елементами.

Найбільша мрія Тамари — повернення коханого. «Я так хочу свою майстерню. Хочу, щоб повернувся Юра і ми дійсно відкрили свій магазин. Я в це вірю, шукаю його і чекаю», — каже майстриня.