Легендарний водопровідник Дніпра: як підпільник Микола Сташков обдурив гестапо

Мало хто з сучасних мешканців Дніпра знає, що пам'ятник Герою Радянського Союзу Миколі Сташкову насправді увічнює історію про найвідомішого водопровідника міста. Для німецької комендатури, польової жандармерії та гестапо цей чоловік офіційно був слюсарем залізничної водокачки на ім'я Василь Іванович Мисов.

За словами краєзнавця, легенда була продумана до дрібниць. Коли Сташков опинився в окупованому Павлограді, де водокачку зруйнувала війна, він, щоб не викликати підозр безробіттям, навчився виготовляти кишенькові запальнички та продавав їх на базарі.

Найдраматичніший момент стався у червні 1942 року. Сташков разом із напарником пробивався до Новомосковських лісів, щоб урятувати оточених партизанів. Німецький патруль схопив їх, і ніч у холодному шкільному підвалі могла закінчитися розстрілом. Але коли загарбники побачили довідку залізничного слюсаря та почули історію про хворе серце водопровідника, вони відпустили голову обласного підпілля.

Сам Микола Сташков казав, що його сила — не ховатися, а ходити серед людей, ризикуючи щомиті. Згодом зрадник видав героя окупантам, але історія зберегла неймовірний факт: людина, яка підробила посвідчення звичайного майстра, змогла обдурити саму смерть і вписати своє ім'я в історію Дніпра.