Далекобійник з Луцька став прикордонником: історія бійця з позивним «Шнурок»

До служби лучанин Вадим працював далекобійником — за кермом вантажівки встиг об'їздити майже всю Україну. Восени 2024 року він змінив цивільний одяг на військову форму й долучився до 6-го прикордонного Волинського загону. Зараз старший солдат служить у прикордонній комендатурі швидкого реагування. За фахом він водій, але за час служби доводилося робити далеко не тільки це.

Позивний «Шнурок» Вадим отримав за кілька хвилин до першого виїзду на позицію. «Сказали терміново збиратися. Я саме зашнуровував берці, коли чую: "Швидко кажи позивний, треба записати в бойовий зошит". Подивився на шнурки й кажу: "Шнурок". Потім ще кілька разів питали, може, зміню, але я залишив як є», — пригадує прикордонник.

Перший вихід на передній край запам'ятався йому найбільше — ворог був зовсім поруч. «Сидимо на позиції, і раптом чую — за кілька десятків метрів кашляють окупанти. Спочатку навіть розгубився. Вийшов на командира по рації, повідомив, що ворог поруч. У відповідь почув: "То що, мені прийти тобі автомат зарядити?". Після цього ми з побратимом трохи змістилися, дали по посадці з двох ріжків і повернулися на позицію. Хвилин через 10–15 туди вже почали прилітати міни та гранати з АГС. Зате потім три дні з того боку було тихо», — розповідає Вадим.

Найважчим став кінець першої ротації. «Командир сказав, що треба мінятися, бо я вже майже місяць на позиції. Я ще пожартував, що хочу закрити 30 днів. І саме того дня почався дуже жорсткий штурм», — згадує боєць. Під час виходу з позицій група потрапила під щільний вогонь ворожого автоматичного гранатомета. Поранення дістали майже всі, зачепило осколком і Вадима. Та зупинятися було ніколи: один із побратимів отримав важке поранення, і «Шнурок» наклав йому турнікети, зробив перев'язку та ввів знеболювальне, а далі разом з іншими виніс пораненого до місця евакуації. Потім був шлях до тилу в переповненому відсіку бронеавтомобіля, лікарня та відновлення. Після цього Вадим повернувся до свого підрозділу.

Нині у прикордонника вже друга ротація. Він кермує різною технікою, доправляє бійців і майно та бере участь в евакуації з небезпечних ділянок. «Нещодавно наша бронемашина підірвалася на міні. Я одразу пересів на іншу і поїхав витягувати хлопців. Також доводилося евакуйовувати пошкоджений квадроцикл з-під обстрілів. Колеса були пробиті, але двигун працював. Тому сів за кермо і вивіз його з позиції в безпечне місце», — каже «Шнурок».

Попри пережите, Вадим переконаний: у війську має бути достатньо людей, щоб ті, хто зараз на передовій, могли вчасно повертатися на відновлення. «Наші хлопці на позиціях місяцями, їх потрібно міняти. Чим більше нас буде, тим легше буде всім виконувати свої завдання. Потрібно долучатися і захищати свою країну», — говорить він. У 6-му прикордонному Волинському загоні закликають охочих долучатися до служби у Волинському прикордонному загоні.