Морська піхота України: від Білинського до 36-ї бригади

Михайло Білинський, який народився у 1883 році на Черкащині, навчався у Полтавській класичній гімназії. Попри блискучу дипломатичну кар'єру, яка відкривалася перед ним завдяки знанню шести східних мов, він обрав шлях військового моряка. Службу розпочинав на Балтійському флоті, але після революційних подій 1917 року присвятив себе розбудові українського війська.

Саме він, обіймаючи посаду морського міністра, у січні 1919 року представив «Закон про фльоту», який визначив принципи комплектування українського флоту та морської піхоти. А коли Україна втратила флот після окупації узбережжя військами Антанти, Білинський вирушив до Коломиї, щоб знайти гідних кандидатів у морпіхи. Його вибір припав на гуцулів-бокорашів — майстрів сплаву лісу гірськими річками, які щодня ризикували життям і мали виняткову фізичну підготовку.

Створені ним підрозділи довели свою боєздатність у Першому та Другому Зимових походах. Серед морпіхів УНР майже не було випадків переходу на бік противника. Сам Білинський загинув під час Другого Зимового походу восени 1921 року.

Сучасна 36-та окрема бригада морської піхоти була сформована у липні 2015 року після окупації Криму. Її основу склали військовослужбовці, які залишилися вірними присязі та перебазувалися на материкову частину України. У липні 2019 року указом президента бригаді було присвоєно ім'я контр-адмірала Михайла Білинського.

Сьогодні воїни бригади боронять південні рубежі України, продовжуючи традицію, закладену понад сто років тому. Як і їхні попередники, вони стоять там, де вирішується доля держави.