У Карахантепе знайшли неолітичну статую вершника на леопарді

Знахідку зробили в межах комплексу Карахантепе, що займає близько 14 гектарів і вважається одним із ключових центрів зародження цивілізації поряд із Гебеклі-Тепе. Статую залишили на тому самому місці, де її розмістили в давнину, — на кам'яній лаві всередині круглої споруди з кам'яною підлогою.

Для Карахантепе зображення великої кішки не нове, але раніше дослідники знаходили композиції з протилежним змістом: людина несла агресивного леопарда на спині. Хижаків ніколи не показували мертвими — вони мали виразні оскали, гострі зуби та напружені пози. Нова статуя вперше демонструє зворотну взаємодію: людина сидить на тварині верхи.

За словами керівника експедиції професора Неджмі Карула, на етапі переходу від мисливства до осілого способу життя люди відчували глибокий духовний зв'язок із дикою природою. Небезпечні тварини сприймалися не просто як здобич чи джерело м'яса, а як символи сили, трансформації або сакральні охоронці простору.

Леопард — найпопулярніший художній мотив Карахантепе: його фігури прикрашають монументальні Т-подібні колони, кам'яні лави та окремі рельєфи. Подібні сцени протистояння людей із дикими биками чи котячими знаходили й у сусідньому комплексі Сайбурч. Усього в Карахантепе налічується понад 250 Т-подібних кам'яних мегалітів і монументальних споруд.

Нововідкрита статуя додає важливу деталь до розуміння світогляду людей неоліту, підтверджуючи, що складні оповідні сюжети, міфи та візуальне мистецтво існували задовго до появи писемності. Дослідники припускають, що зміна ролей — від здобичі до вершника — може вказувати на інший статус зображеного персонажа або на особливий міфологічний сюжет, притаманний раннім осілим громадам Анатолії.