І
Історія ПолтавщиниМинуле і сьогодення краю
Знайти

22 тисячі людей прийняв транзитний центр Павлограда з початку 2026 року

·385 слівредакція
22 тисячі людей прийняв транзитний центр Павлограда з початку 2026 року

Із січня 2026 року транзитний центр у Павлограді прихистив понад 22 тисячі евакуйованих. Нині 90% людей прибувають із прифронтових громад Дніпропетровщини, які потерпають від щоденних обстрілів.

Про це розповіла керівниця центру Лілія Земляна. За її словами, щодня до закладу привозять у середньому 100–120 осіб. Для порівняння: за липень тут пройшло понад 6700 людей, а за серпень станом на 25 число — понад 2400.

Серед тих, хто нині чекає на розселення, — 56-річна Людмила з Петропавлівки. Вона приїхала 25 серпня разом із донькою та п'ятьма онуками. У її мікрорайоні від російських ударів зруйновано десятки будинків. Жінка каже: найважче було дітям, особливо найменшому онукові, якому лише 10 місяців.

«Дуже важко, бо боїшся за онуків, за дітей, за своїх. Боїшся вночі лягти і не проснутися. Вдень разів 5–6 прилітають КАБи, "Герань", "Шахеди"», — розповіла вона.

У Петропавлівці вода та світло ще є, магазини працюють. Але після удару «шахедом» по сусідньому будинку родина вирішила виїжджати.

«Буквально тиждень тому повністю згоріла криша, добре, що люди заховалися в погріб і залишилися живі», — додала Людмила.

Зараз волонтери підшукали родині оселю в Черкасах, тож вони чекають на переїзд.

Із Васильківки до центру прибула 62-річна Людмила. Вона евакуювалася також 25 серпня і разом із чоловіком планує їхати до доньки в Дніпро. Жінка розповіла про обстріл 8 серпня, коли по одній із вулиць випустили чотири КАБи.

«Село звісно… Однієї вулиці немає. Чотири КАБи випустили на вулицю: вісім будинків постраждали дуже. Моєї доньки дім теж дуже постраждав. Люди вискакували з осколками з хат, з вікон виносили людей, бо двері позакривалися», — каже переселенка.

Тоді загинув 50-річний чоловік, ще кілька мешканців вулиці дістали поранення. Після цього подружжя вирішило їхати. У Васильківці через обстріли немає світла та води по п'ять днів, магазини ще працюють, але жити стає дедалі складніше.

«Виїжджаємо в посадки, як тривога. Ховаємось. Дуже страшно, особливо коли летить, вогонь за ним горить, вибухає, шифер летить, дерева горять. Це дуже страшно», — розповіла вона.

У транзитному центрі евакуйованим допомагають із розселенням та транспортуванням, видають грошову й гуманітарну допомогу. Також із людьми працюють психологи.

Читайте також