Звідки взялися відьми-модниці: як 90-ті зробили чаклунство трендом

Сьогодні, коли чуєш слово «відьма», уява малює не казкову стару, а привабливу й рішучу жінку, яка використовує магію для побуту, кар'єри чи порятунку світу. Такий образ сформувався у 1990-х завдяки серіалам «Усі жінки — відьми», «Сабріна — юна відьма», «Баффі, винищувачка вампірів» та фільму «Практична магія».

Поштовхом стало поширення вікканства. Ця неоязичницька релігія з'явилася в Англії у 1950-х завдяки Джеральду Ґарднеру, який після скасування законів проти чаклунства видав книгу Witchcraft Today (1954). Хоча історики вважають, що Ґарднер вигадав давню традицію, його ідеї — шанування Богині й Бога, правило «Якщо нікому не шкодить — роби, що хочеш» та вісім свят — вплинули на культуру. У 1960-х вікка потрапила до Америки, а в 1990-х перестала бути справою закритих ковенів: видавництва друкували посібники, з'явилися форуми та Witchvox.com. Фільм «The Craft» (1996) показав підлітків із магією, а телебачення підхопило тему.

Паралельно третя хвиля фемінізму шукала нові символи. Справа Аніти Гілл у 1991 році, яка звинуватила Кларенса Томаса в сексуальних домаганнях, вивела тему на широкий загал. Відьма стала символом жіночої сили та сестринства. У серіалах сестри Галлівелл боролися з демонами, які уособлювали аб'юзивних чоловіків, а у «Практичній магії» об'єднання жінок містечка виганяло злого духа.

Естетика 90-х також змінилася: готика стала модною і жіночною. Дизайнери Джон Ґальяно, Александер Макквін та Олів'є Тейскенс принесли на подіум оксамит, корсети й мереживо. У музиці з'явився готичний метал (Type O Negative, Paradise Lost, Theatre of Tragedy), а жіночі гурти (The Cranberries, Hole, Garbage) надихали дівчат. Відьма могла бути студенткою чи баристою, носити джинси й слухати темну музику.

Сьогодні естетика 90-х повертається як «вімзіготика» — стиль з оксамитом, квітковими принтами та легким інтересом до езотерики. Журнали другий рік поспіль називають його актуальним, а соцмережі рясніють підбірками. Але критики застерігають: тренд може звести багаторічну боротьбу до візуального шаблону, а бренди шиють дешевий одяг, крадучи ідеї в незалежних дизайнерів.

Можливо, частина глядачів після «Практичної магії 2» зацікавиться не лише стилем, а й історією відьомства — і побачить у ньому спосіб бунтувати проти суспільства, яке досі підозріло ставиться до впевнених жінок.