З Естонії — до війська: історія воїна з Тернопільщини, який став інструктором-кулеметником

До війни Віталій був викладачем хореографії, але обставини склалися так, що він поїхав працювати до Естонії. Коли почалося повномасштабне вторгнення, чоловік був за кордоном. За його словами, новина про війну та про те, що родина може постраждати, його шокувала.

«Я не гаяв ні хвилини і швидко почав шукати шляхи повернення додому. Впевнившись, що мої рідні у безпеці я пішов до найближчого ТЦК та долучився до війська», — розповідає військовий.

За час служби Віталій виконував бойові та спеціальні завдання на Харківському, Запорізькому та Донецькому напрямках. Він пригадує, що на Сході, відвойовуючи українські землі пліч-о-пліч із побратимами, думав передусім про сім'ю та близьких.

«Адреналін просто зашкалював, потім наступав страх… знов адреналін, потім знову страх і так по колу…. ти просто виконуєш свою роботу і все. Я отримав поранення та все одно рвався у бій, не міг спокійно залишатись осторонь, адже там мої побратими і ми маємо боротися з ворогом!» — каже боєць.

Після відновлення Віталій повернувся на службу. Він розповідає про розмову з дружиною: «Коли я повертався на службу, то сказав дружині що нарешті побачу свою сім'ю, а вона відповіла: — „Так ми тут, твоя сім'я!“ Але я відповів: — „У мене дві сім'ї, одна вдома, а інша у війську – це Сталеве Братерство – справжня міць та сила!“»

За бойовий шлях та виконання завдань із захисту державного суверенітету й територіальної цілісності України Віталій отримав відзнаку Міністра оборони України — медаль «За поранення».

Дізнавшись про мотиваційні контракти, військовослужбовець одразу вирішив його підписати. За його словами, це позитивно змінило його сприйняття службового шляху.

«Мотиваційний контракт відкрив для мене кращі умови служби та ширші можливості для розвитку як військовослужбовця. Тому, після підписання контракту я продовжую свій бойовий шлях з відчуттям внутрішньої впевненості, з гарантією того, що обраний шлях є правильним кроком до ефективної боротьби за майбутнє країни!» — розповідає Віталій.

Історію бійця оприлюднила пресслужба 211 понтонно-мостової бригади.