84-річна вчителька фізкультури з Вінниці: «Не можу вже дивитися на кросівки»

Учні та колеги називають її «живчиком». Юлії Костянтинівні Дольст — 84 роки, і 63 з них вона працює вчителькою фізкультури. Сьогодні вона викладає в ліцеї №32 у Вінниці.

«Хотіла у цьому році вже не працювати. Але мені кажуть: "Ви така енергійна, гарно уроки проводите". Я подумала: "Ну добре, ще попрацюю"», — розповідає жінка. Цього навчального року вона взяла два перших класи. Каже, часом важко, але любов до дітей сильніша.

Першокласниця Анна Волосовець про свою вчительку відгукується просто: «Вона дуже прикольна, робить фізкультуру. Граємо і робимо спорт».

Сама Юлія Костянтинівна про роботу з малечею говорить так: «Я люблю дуже дітей. Так, мені дуже важко, як і будь-кому. Вони дуже прудкі. Як і я. Але треба, щоб вони були дисципліновані. Їх більше навантажуєш і вони із ще більшим ентузіазмом працюють. А мені це до вподоби. А є такі звісно діти, які просто не хочуть займатися. А я змушую, а вони не хочуть, а я змушую. Одним ти гарний вчитель, а іншим "пшик"».

Найбільше пані Юлія любить легку атлетику, волейбол і баскетбол. Переконана: спорт тримає у формі в будь-якому віці. Навіть просто на вулиці вона не дає собі згорбитися: «От йду дорогою зігнулася і потім сама себе розпрямила і йду — раз, два, ану вперед! Вперед йдеш якось так! Коли з кимось йду, теж хтось нахилився, я — бах (своїх лише звісно): "Ану, плечі назад розправити, підборіддя підняти". І так і на уроці. Плечі розправити, підборіддя підняти, ми найкращі, ми гарні, розумні і все можемо. І так робота йде».

Колега Інна Грицюк каже, що Юлія Костянтинівна — приклад для інших викладачів: «Пунктуальна, досвідчена, розумна. Розумієте — та школа є, але досвід нічим не замінити, який дуже давно отримали. Завжди позитивна, у будь-який час і день».

За понад шість десятиліть роботи спортивна форма набридла. У вільні від уроків дні пані Юлія — у костюмі, з сумочкою, сережками й макіяжем. «Пів життя, навіть більше, я у спортивній формі. Зараз молодь ходить у кросівках, а я не можу вже дивитися, бо я постійно в них», — зізнається вчителька.

Своїми секретами бадьорості вона ділиться охоче: багато читає, розгадує кросворди й ребуси, в'яже сітки. Каже, що руханку робить навіть удома, аби мозок працював, і завдяки цьому не носить окулярів. «Я дуже енергійна, не стою на місці. Я ходжу. "Юля Костянтинівна, ти такий живчик, не можу вас наздогнати", — так молодь мене підбадьорює. Вони кажуть, що я їх, але це вони мене надихають», — говорить жінка.

Пишається вона й своїми випускниками: серед них четверо майстрів спорту, а одна волейболістка нині тренує у Франції. Найбільше ж хвилюється за онука, який боронить Україну на фронті. Саме для того, щоб дочекатися його вдома, тримає себе у формі.