Французькі скульптури, співучий фонтан і горілчаний завод: чим живе центр Сум

Маршрут нової екскурсії центром міста почався з Петропавлівського кладовища — одного з найстаріших некрополів Сум, що зберігся донині. Місто отримало цю ділянку під поховання у 1830-х роках, а перші могили почали з'являтися після освячення Петропавлівської церкви у 1851 році.

Тут поховані представники родин Харитоненків і Ліщинських, а також європейські майстри, які долучилися до розбудови міста. Біля Петропавлівської церкви на могилі Івана і Зінаїди Харитоненків стоять дві скульптури французького митця Аристида Круазі — «Голгофа» і «Янгол з дитиною». Роботи цього ж автора можна побачити в Луврі та садах Пале-Рояля.

Далі знімальна група вирушила до Сумської обласної філармонії. Дорогою зупинилися біля лікеро-горілчаного заводу «Горобина»: спиртову продукцію тут виробляють з 1897 року, коли купець Прокофій Гриненко отримав патент на підприємство «у своєму домі». Нині товари заводу продають не лише в Сумах, а й за кордоном.

Сама будівля філармонії колись була Будинком дворянського зібрання. На першому поверсі працювали музичний салон, театр і ресторан, а на другому — кімнати для куріння та зали для азартних ігор.

Ще дві зупинки — Краєзнавчий і Художній музеї. Будинок Краєзнавчого музею раніше був Будинком повітового земства: тут у різні часи ухвалювали рішення про благоустрій міста, лікували від венеричних захворювань і навчали дітей. За легендами, міцність цегли перевіряли, кидаючи її з балкона цієї будівлі.

Першим директором Художнього музею був художник, поет і педагог Никанор Онацький, якого репресували у 30-х роках минулого століття. Першу частину експозиції заклад отримав із приватного зібрання київського мецената й підприємця Оскара Гансена — на її базі 1920 року й створили музей.

У повному випуску також розповідають, як Палац дітей та юнацтва пов'язаний з реконструкцією Спасо-Преображенського собору і чому фонтан Садко вважали співучим.