«Як люди без меду живуть, не знаю»: пасічник із Рівненщини тримає понад 150 вуликів

Олександр Дідух почав із кількох вуликів — як це часто буває, для себе. Родина була велика, тож бджільництво довго залишалося не основним заняттям. Далі вуликів ставало більше: два, п'ять, десять. По-справжньому серйозно за пасіку чоловік узявся вже перед пенсією.

«Я навіть конкретно оце рахував десь приблизно 150-155 вуликів. Якщо взяти, що там 25 вуликів є дві бджолородини в одному вулику, то так десь біля 170 бджолородин», — розповів пасічник.

Працює він без маски, бо розводить спокійніших бджіл. За словами Олександра Дідуха, це популяції Карпатка, Карніка та Бакфаст. Зі ста бджолосімей він викачує приблизно тонну меду. Частину продукції продає, частину віддає військовим.

«Тепер, коли військовий стан, я дуже багато даю. Якось позаминулий рік, то я не знаю, 20-літрові відра були, я їх купляв разом з відрами подавав дуже багато на схід. Дівчата от роблять мазі, я віддаю. А якась частина залишається на весну, на підгодівлю», — пояснив він.

На зиму весь мед із вуликів пасічник не забирає. Відкачує лише повністю запечатані рамки, а решту залишає бджолам.

«Я краще їм залишаю в зиму, ось, або відкачую його на такий мед, не споживацький, а такий, щоб бджілкам давати», — каже Олександр Дідух.

Найбільше бджоли бояться не холоду, а сирості й протягу, зауважує він. Тому утеплює вулики помірно, щоб залишалася вентиляція. Дно лишає сітчастим, практично відкритим. Цього року, попри морози понад 20 градусів, усі сім'ї перезимували.

Щодо якості меду, то головне — щоб він був дозрілий. Споживає пасічник його щодня, літрової банки вистачає приблизно на місяць.

«Я кажу, як люди без меду живуть, я не знаю. Баночка виходить за баночкою», — розповів чоловік.

Справжній хороший мед із часом кристалізується, додає він. А ще любить показувати рідним, як мед тягнеться безперервною цівкою.

Олександр Дідух сподівається, що його справу перейме хтось із онуків — їх у нього 30.

«Бджільництво — це така галузь, що вона потребує любові. І, знаєте, бджілки багато про що говорять. Це таке творіння, так сказати, Боже, що просто кожний рік щось відкриваєш для себе, кожний рік щось досліджуєш, з ними спілкуєшся. Воно захоплює. Це хороша справа. Бджільництво — це здоров'я», — підсумував пасічник.