Від £100 на тиждень до £65 млн: історія Ілімана Ндіає, який дебютував за Манчестер Сіті

Іліман Ндіає ще недавно виступав у нижчих дивізіонах Англії, а тепер дебютував за Манчестер Сіті. Його шлях до Прем’єр-ліги розпочався на стадіоні Евен Філдс у Великому Манчестері — за шість миль від арени, де він нещодавно вийшов на поле в складі «містян».

Тоді, у сезоні-2019/20, Ндіає грав за Шеффілд Юнайтед U21. Девід МакГурк, тренер Гайд Юнайтед із сьомого дивізіону, вирішив подивитися на хлопця в матчі проти Барнслі. «Він показав той фінт із переступанням через м’яч, продемонстрував, що може легко пройти суперника, але загалом не зробив нічого особливо продуктивного», — згадує МакГурк. Потім його асистент Джон МакКомб теж поїхав на перегляд і повернувся зі словами: «У та навколо штрафного цей хлопець зовсім іншого рівня».

Домовитися про оренду з представником Прем’єр-ліги було непросто. «У Шеффілд Юнайтед нам фактично сказали, що не хочуть відправляти його на наш рівень, — розповідає МакГурк. — Лише в останній день зимового трансферного вікна у січні 2020 року, коли в Ілімана вже не залишалося варіантів, нам вдалося завершити угоду». За його словами, клуб взяв гравця за £100 на тиждень плюс витрати. «У нас був один із найменших бюджетів на зарплати в лізі — близько £2200 на тиждень на 16 гравців».

Ндіає народився в Руані, на півночі Франції. У дитинстві переїхав до Лондона з батьком Мухамаду, який був танцівником і талановитим футболістом-аматором. Іліман був одним із дев’яти дітей у сім’ї. Він невдало проходив перегляди в академіях Челсі, Тоттенгема, Саутгемптона та Редінгу. У підлітковому віці потрапив до молодіжної системи Борем Вуда, звідки його помітили в Шеффілд Юнайтед.

У Гайд Юнайтед Ндіає отримав десятий номер і одразу почав вражати. «Вже на першому тренуванні всім стало зрозуміло, що він особливий, — каже МакГурк. — Ми часто робили вправу на розминці: групи з чотирьох-п’яти хлопців повинні були не давати м’ячу впасти на землю й довести його з одного кінця поля до центральної лінії. За п’ять секунд Іліман уже підхоплював м’яч головою, балансував ним, наче дельфін, і на повній швидкості пробігав так усе поле». Одноклубник Ліам Тонг додає: «Він був справжнім феноменом — так умів керувати власним тілом і м’ячем».

Дебют Ндіає припав на матч проти Грантем Таун, який відвідали 351 глядач. Гайд переміг 3:0, а Іліман отримав нагороду найкращому гравцеві. Після гри захисник суперників Джо Скарз запитав: «Хто, чорт забирай, цей гравець?»

За Гайд Ндіає встиг провести дев’ять матчів, перш ніж сезон перервала пандемія коронавірусу. «На нашому рівні футбол значно більш силовий, — каже Тонг. — Усі бачили, наскільки він талановитий із м’ячем, і вирішили, що єдиний спосіб його зупинити — бити якомога сильніше. Але він сприймав це спокійно».

Після повернення до Шеффілд Юнайтед, який тоді очолював Пол Геккінгботтом, Ндіає став регулярно забивати. Згодом перейшов до Марселя, а звідти у 2024 році — до Евертона за £15 млн. Нині його вартість оцінюють у £65 млн.

Колишні тренери та одноклубники згадують не лише талант, а й характер. «Найбільше мені подобалося, наскільки він був скромним і ввічливим, як поводився з людьми, — каже Тонг. — Він не приходив у роздягальню з думкою: “Я набагато вищого рівня, ніж усі тут”». МакГурк додає: «Він був першим на кожному тренуванні… і дуже часто нам буквально доводилося витягувати його з поля». За умовами оренди Ндіає не мусив відвідувати всі заняття, адже вдень тренувався в Шеффілді, але щоразу приїжджав на годину раніше — о 18:00, добираючись потягом.

«Можна було б поставити його грати у футзал із 60-річними чоловіками — і він так само легко вписався б у цю компанію. Тому що він любить футбол. І просто хоче грати», — підсумовує МакГурк.