Настаська з роду Чагрів: історія кохання, заколоту і вогнища в Галичі

Галицький князь Ярослав Осмомисл був одружений з Ольгою Юріївною, дочкою київського князя Юрія Долгорукого. Шлюб мав політичне значення, та згодом у житті князя з'явилася Настаська з роду Чагрів.

Коли саме почалися їхні стосунки, літопис не уточнює. Відомо інше: Настаська народила Ярославу сина Олега, якого в джерелах називають Олегом Настасічем, тобто сином Настаськи. Князь настільки прив'язався до неї, що фактично залишив законну дружину. Ольга разом із сином Володимиром зрештою втекла до Польщі.

У 1171 році в Галичі сталося загострення. Бояри виступили проти оточення Настаськи, а людей із роду Чагрів почали переслідувати. За літописом, Ярослава Осмомисла схопили. Тоді його син Володимир отримав звістку від Святополка із Галича: «Отця твойого ми схопили єсми і приятелів його, Чагрових людей, побили. А ось твій ворог – Настаська».

Далі події були ще жорстокішими. Галичани розклали вогонь і спалили Настаську, а її сина Олега відправили у вигнання. Самого Ярослава змусили присягнути, що він житиме зі своєю законною дружиною Ольгою.

У популярних переказах Настаську називають чаклункою, яка нібито причарувала князя. Проте в самому літописному описі немає прямої вказівки, що її стратили саме за чаклунство. Деякі історики та краєзнавці пов'язують спалення з обвинуваченнями у відьомстві, але це вже інтерпретація подій. Літопис лише фіксує, що галичани спалили Настаську після заколоту та змусили Ярослава повернутися до Ольги.

Попри трагедію, Настаська залишилася важливою фігурою в історії князя. Перед смертю Ярослав заповів Галич своєму синові Олегу, якого мав від Настаськи, називаючи його «Настасьчичем». Після смерті Осмомисла бояри не виконали його волю: Олега вигнали з Галича, а князівський престол отримав законний син Ярослава Володимир.