Прикордонник з Ямполя про війну, сім'ю та ветеранський бізнес

У 2013 році Роман вступив до навчального центру Державної прикордонної служби. Тоді ж почалася антитерористична операція, і він у складі мотоманевреної групи вирушив у район Амвросіївки. Прикордонники мали завдання охороняти державний кордон. Саме там вони вперше зустріли ворога, а згодом брали участь в обороні пункту пропуску «Маринівка».

«Штурм вдалося відбити, а потім ми утримували позиції», — згадує військовослужбовець. Ротація тривала близько трьох місяців. Жили просто на позиціях, на території пункту пропуску. Після обстрілів «Маринівка» була зруйнована, а територія відтоді перебуває під окупацією.

Про початок повномасштабного вторгнення Роман дізнався вранці 24 лютого 2022 року, коли під час служби почув вибухи. Спочатку була розгубленість, але згодом усі заступили на чергування. Для нього це була подвійна відповідальність, адже Ямпільщина — прикордонна громада, тож служба стосувалася безпеки земляків.

На початку літа 2022-го у Могилів-Подільському прикордонному загоні сформували новий підрозділ, до якого потрапив Роман. Спочатку був Чернігівський напрямок, а після ротації — Бахмут. Там прикордонники тримали оборону близько трьох місяців, взаємодіючи зі Збройними силами України.

«Задню не дав. Страху не було. Я військовий, потрібно захищати свою сім'ю», — розповідає захисник.

У 2025 році Роман змінив підрозділ. Нині служить у прикордонному підрозділі «Фенікс» 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса на Донецькому напрямку. За цей час мав три відпустки.

«На власні очі бачу, як змінюється Донеччина під ударами російської армії. Область зруйнована, міста знищені. Їх руйнують КАБами та обстрілами», — каже військовий.

Після повернення з Бахмута Роман із дружиною Тетяною започаткували ветеранський бізнес — відреставрували бабусину хатинку та створили простір для відпочинку родин військових. Скористалися державною підтримкою та отримали ветеранський грант.

«Найбільше після повернення додому хочу простих речей — проводити максимум часу разом із дружиною та дитиною. Важко втиснути пів року життя у два тижні — і це я зараз цитую свою дружину», — ділиться Роман.

Донька Анна розповіла, що напередодні її десятого дня народження тато приїхав несподівано. Мама зняла цю зустріч на відео й опублікувала в соцмережах. Ролик набрав понад чотири мільйони переглядів.

«Люди мають бачити ціну цієї війни. Не тільки чоловік на війні — родина також морально разом із ним на війні. Діти ростуть без батьків поруч. Вони пропускають важливі моменти їхнього життя», — каже Тетяна.

Велику роль у житті Романа відіграє віра. Каже: «Вища сила — це моя дружина, яка постійно молиться за мене. Молитва і віра допомагають на війні. Потім думаєш про сім'ю, про себе помолишся — і стає легше».