Костя Грубич — про Полтаву: бійка за місто, альтанка й галушки

Уродженець Полтави, телеведучий Костянтин Грубич поділився спогадами про рідне місто та порадами для мандрівників. Він зізнався, що любить Полтаву просто тому, що там народився, і це почуття не згасло за роки.

За його словами, у дитинстві він навіть боронив честь міста кулаками. У піонертаборі «Волошка» у Головачі хлопець з Харкова доводив, що його місто крутіше. «Ми довго борюкалися на шишках під соснами!» — згадує Грубич.

Ведучий захоплюється полтавським рельєфом: місто розкинулося на пагорбах, а внизу тече Ворскла. Він виріс біля річки, тому близькість до природи, зелені та поєднання майже сільської забудови з класицистичною архітектурою ХІХ століття для нього — неповторний мікс.

Окремо Грубич пишається земляками. Каже, полтавці вміють жартувати навіть у скрутні часи. Він пригадав розмови дядьків і їхніх друзів про козаччину, Богдана Хмельницького та гетьманів, які чув у 1970-х. Тоді не розумів змісту, але відчував біль і внутрішню фронду. Тепер розцінює це як форму збереження пам'яті.

З місць для відвідин телеведучий радить насамперед краєзнавчий музей, а якщо пощастить — потрапити у фондосховище, де, на його думку, більше цікавого, ніж в експозиції. Щоправда, зараз музей через війну працює не в повному форматі.

Обов'язковою Грубич вважає Білу альтанку, звідки відкривається один із найвідоміших краєвидів міста. Також радить виділити день на меморіальні музеї Панаса Мирного, Івана Котляревського та Володимира Короленка, а ще — поговорити з їхніми працівниками: вони знають більше за будь-який путівник.

Із місцевої кухні ведучий радить галушки. Можна завітати до «Галушкової мануфактури» або у фастфуд «Pro галушки» на початку вулиці Соборності, неподалік Білої альтанки. Це ветеранський заклад, який хочеться підтримати. Любителям грузинської кухні Грубич рекомендує ресторан «Міміно», яким уже понад 20 років керує його друг. А ще радить спробувати місцеву воду — у Полтаві вона дуже м'яка.