35 років Івану Котовському: військовий Морської охорони про службу та незалежність

Іван Котовський родом із села Павлівка на Одещині. Уперше відчув, що означає бути ровесником незалежної держави, у 10 років — тоді його запросили до Одеси на святкування.

У 2001 році хлопець уперше побував у місті: катався на катері, відвідав McDonald's. Згадує, що Одеса тоді була менш забудованою.

«Тоді мені так запам'яталося, що поруч є море, багато архітектурних пам'яток. Тоді Одеса була не така забудована. Було менше будівель і гарних місць, ніж зараз», — розповів військовий.

24 серпня 2007 року, у свій 16-й день народження, Іван отримав паспорт громадянина України. Разом із документом йому вручили прапор України від тодішнього президента Віктора Ющенка.

У 2008 році Котовський переїхав до Одеси навчатися. Це стало першим кроком до самостійності. А в 2014-му підписав контракт із Морською охороною. На вибір професії вплинув дідусь, який служив прикордонником.

Спочатку Іван близько двох років служив на кораблі, потім перевівся до групи малих катерів, що базувалася у Скадовську. Там військові охороняли кордон і затримували браконьєрів.

«Це було драйвово, можна сказати, тому що море — це стихія, в якій не завжди тихенька погода і немає хвиль», — згадує він.

У 2016 році Котовський вступив до Одеського національного морського університету, щоб стати офіцером. Поєднувати службу з навчанням було складно: на сесії доводилося брати відпустку, а найважчим предметом стала електромеханіка.

«Тут я отримав омріяну професію і в подальшому кар'єрне зростання в лавах морської охорони», — зазначив Іван.

Повномасштабне вторгнення застало його дзвінком командира 24 лютого 2022 року. Перші дні були важкими: майже не вдавалося спати через повітряні тривоги та патрулювання акваторії порту.

У березні підрозділ перейшов до Білгорода-Дністровського. Військові працювали на Дністровському лимані, готувалися до відбиття можливого десанту.

«Ми йшли туди на три дні, а повернувся я через півтора роки майже», — розповідає військовослужбовець.

За час війни Морська охорона змінилася: старі кораблі замінюють на сучасніші швидкі катери. Змінилися й люди — багато хто переосмислив погляди та зрозумів, «де ворог, а де є друзі».

Нині військові охороняють судна в морі, узбережжя та порти України. Іван каже, що воює за майбутнє країни.

«Незалежність України полягає в тому, що в України є своя думка і ми самі повинні вирішувати, що робити у своїй країні. А не сусід, який дивиться з боку і вирішує, що нам робити, а чого не робити. Ми — самостійна, незалежна країна і самі повинні приймати рішення», — каже Котовський.