Харківському метро — 51 рік: від 8 станцій до укриття для містян

Першу чергу метрополітену відкрили у серпні 1975 року. Тоді запрацювали вісім станцій Холодногірсько-Заводської лінії від «Вулиці Свердлова» (нині — «Холодна гора») до «Московського проспекту». Ділянка простягалася на 9,8 км. Уже в перший день підземкою скористалися 413 тисяч пасажирів, а до кінця року — понад 31,9 мільйона.

Будівництво розпочалося ще 1968-го. 15 липня того року біля Південного вокзалу на вулиці Слов'янській заклали перший ствол. За сім років робіт вдалося запустити регулярний рух.

Розвиток тривав і далі. 1978-го відкрили другу ділянку Холодногірсько-Заводської лінії: п'ять станцій і 7,46 км колій. 1984-го запрацювала Салтівська лінія, яка з'єднала центр із житловим масивом. 1986-го додали ще три станції. Найновіша — «Перемога» на Олексіївській лінії — відчинила двері 25 серпня 2016 року.

Сьогодні харківська підземка — це три лінії, 30 станцій і три пересадочні вузли. Загальна довжина колій — 38,7 км. Найдовша — Холодногірсько-Заводська (17,26 км, 13 станцій). Салтівська має 8 станцій, Олексіївська — 9.

Із початком повномасштабної війни метро змінило свою роль. У перші тижні вторгнення люди жили просто на платформах і у вагонах. Нині станції працюють як укриття під час повітряних тривог. У підземці також облаштували класи для школярів — «метрошкола» дозволяє дітям навчатися очно в безпечному просторі.

Метро працює щодня з 5:30 до 21:30. У будні потяги курсують кожні 10 хвилин, увечері інтервал зростає до 15–25 хвилин. У вихідні — до 20–25 хвилин. Уночі під час тривог станції відчинені, але при собі треба мати документ, що посвідчує особу.

Із 2022 року проїзд у громадському транспорті Харкова безкоштовний. Міська влада вирішила так підтримати мешканців, які через війну втратили доходи або роботу.